Як Україна освоює мільярдні китайські кредити: енергетика, АПК і будівництво

  1. АВТОР:
  2. Орфографічна помилка в тексті:

27 лютого 2016, 8:40 Переглядів: 27 лютого 2016, 8:40 Переглядів:   Україна може отримати кредитів від Китаю на десятки мільярдів доларів

Україна може отримати кредитів від Китаю на десятки мільярдів доларів. Фото: AFP.

За останні кілька років Україна і Китай уклали цілий ряд великих кредитних угод. Але реалізовується сьогодні, за великим рахунком, тільки договір про форвардні закупівлі зерна. якщо Київ не прискорений, то може втратити великий кредит в енергетиці. А, адже зараз дуже сприятливий час, щоб брати у КНР нові кредити, вважають експерти.

Україна будує великі плани по залученню кредитів за кордоном. Так, в 2016 році Ківі планує залучити від міжнародних кредиторів близько 10 млрд. Дол.

За словами міністра фінансів Наталії Яресько, гроші очікуються з таких джерел:

  • МВФ - близько $ 5,8 млрд;
  • уряд США - $ 1 млрд;
  • ЄС - 1,2 млрд євро + 170 млн євро грантів;
  • Всесвітній банк - $ 210 млн за існуючими програмами + $ 1,5 млрд на нові проекти;
  • ЄБРР - $ 177 млн ​​на існуючі інвестиційні проекти + $ 1,1 млрд на нові;
  • ЄІБ - $ 175 млн за існуючими проектами + $ 1,1 млрд на нові.

Очікуються кошти також від уряду Японії ($ 1,3 млрд), Швейцарії ($ 200 млн), Німеччини (350 млн євро), Польщі (100 млн євро).

У той же час, в України в даний час укладено цілу низку великих кредитних договорів з Китаєм, кошти з яких по тим, чи іншим причинам, так і не почали освоювати.

кредитування енергетики

Так, ще в грудні 2012 року між "Нафтогазом України" і Банком розвитку Китаю уклали кредитний договір на суму 3,65 млрд дол. Ці кошти, які Пекін готовий був надати під держгарантії, повинні були піти на будівництво (за китайською технологією) кількох заводів по газифікації вугілля і на переклад кількох ТЕЦ на водовугільне паливо.

Після зміни влади в Києві вирішили на якийсь час відкласти реалізацію кредитної угоди і згадали про нього лише в лютому минулого року. "Наша делегація щойно повернулася з Китаю, де зустрічалася з представниками Міністерства комерції КНР і Банку розвитку. Вони підтвердили готовність виділити кредит 3,6 млрд доларів на проекти з газозамещенію", - повідомив тоді міністр енергетики України Володимир Демчишин.

В "Нафтогазі" зазначають, що в лютому 2015 року вдалося досягти згоди Китаю на зміну цільового призначення кредиту. Додатково це було зафіксовано в протоколі офіційного засідання підкомісії за участю китайського Міністерства комерції та українського МЕРТ в жовтні 2015 року. Але при цьому зберігається основна умова: не менше 60% кредитних коштів має бути спрямоване на закупівлю обладнання в КНР.

Сьогодні українські фахівці готують для Пекіна проектні пропозиції за трьома напрямками: переклад трьох ТЕЦ (дві в Києві та одна у Львові) з газу і антрациту на недефіцитних марки вугілля - на це пропонується використовувати 1,4 млрд. Дол., Ще 1,8 млрд . дол. повинні піти на заміну старих побутових котлів у споживачів, 400 млн дол. в "Нафтогазі" хочуть направити на придбання сучасного бурового обладнання для "Укргазвидобування".

Остаточну відповідь по всім цим проектам Пекін повинен дати на наступному засіданні міжурядової українсько-китайської комісії, яке має відбутися незабаром, коли саме відбудеться зустріч в "Нафтогазі" не уточнюють.

Але потрібно не забувати, що згідно з кредитним, якщо не узгодити проекти до 1 липня 2016 року, то воно втратить силу.

І поки складно прогнозувати, чи погодиться Китай на запропоновані проекти, зазначає співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. "Виникає безліч проблем. Китайці відомі у всьому світі своїм дуже жорстким підходом. Потрібно думати і рахувати. До того ж змінилися умови гри (Київ втратив контроль над частиною Донбасу, де розташовано багато вугільних шахт). Але шанси (на позитивне рішення) є завжди ", - сказав він" Сегодня.ua ".

ua

Президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр ККНР Лі Кецян. Фото: Адміністрація президента

Кредити на АПК

Якщо в сфері енергетики у нас з Китаєм тільки намічається реально співпрацю, то в сфері АПК справи йде більш динамічно.

Так, у 2012 році Державна продовольчо-зернова корпорація і Експортно-імпортний банк Китаю домовилися про надання українській корпорації кредиту в розмірі 3 млрд дол. Під держгарантії. Частина кредиту в розмірі 1,5 млрд дол. Надавалася ДПЗКУ на закупівлю зерна (в першу чергу, кукурудзи) для подальших експортних поставок через посередництво китайської корпорації ССЕС. Другу половину позики (1,5 млрд дол.) Українська корпорація повинна була протягом п'яти років витратити на імпорт з КНР сільськогосподарської техніки та матеріально-технічних ресурсів.

Перший транш у розмірі 1,5 млрд дол. Компанія отримала на початку 2013 року. Однак уже на початку 2014 року з'ясувалося, що Україна не повністю виконує свою частину контракту, в зв'язку з чим Китай подав до Лондонського міжнародного арбітражного суду позов до України на відшкодування збитків на суму 3 млрд дол.

Цю інформацію в лютому 2014 озвучив на той момент перший заступник глави комітету Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією Геннадій Москаль. За його словами, лише частина зерна, яке закуповувалося за китайський кредит, потім відправлялося в КНР, частина зерна продавалася третіх країн.

Інформацію про судовий позов в наслідок підтвердив на той момент міністр АПК Ігор Швайка. "Минуле керівництво подало недостовірну інформацію про те, що до нас немає претензій з боку Китаю. За контрактом є різночитання, різні тлумачення, які привели до звернення китайської сторони в суд Гафта , який працює в Лондоні. Зареєстрований суперечка між сторонами існує ", - повідомив міністр.

У той же час, вже новий міністр АПК Олексій Павленко в на початку 2015 року повідомив, що ДПЗКУ повністю виконала контракт 2014 року на поставку кукурудзи в Китай. "Контракт був під загрозою зриву. Кредитну лінію, яка надавалася під цей контракт - це 1,5 млрд. Дол., - мали право відкликати. На сьогодні китайська сторона визнала виконання контракту", - сказав він.

Міністр також повідомив, що Пекін очікує збільшення обсягів експорту зернових по вже існуючим контрактом "Є бажання китайської сторони в два рази збільшити обсяги по поставкам зернових і після цього вони готові розкривати другу частину кредиту (1,5 млрд. Дол.). Ми знаходимося в стадії переговорів ", - сказав міністр.

За словами міністра, ці 1,5 млрд. Дол. Могли бути спрямовані на розвиток аграрної інфраструктури (портових елеваторів, залізничних вагонів).

У 2013 році також повідомлялося, що Україна залучить у Китаю кредит на 3 млрд. Дол. (Під аналогічні умови) для відновлення систем зрошення, але будь-яких зрушень в цьому питанні з того часу зроблено не було.

Масштабні плани будівництва

У березні минулого року Міністерство регіонального розвитку повідомило, що китайська держкомпанія CITIC Construction Co., Ltd готова інвестувати 15 млрд. Дол. На будівництво доступного житла в Україні. Тоді ж був підписаний відповідний меморандум. Заявлялося, що на першому етапі, в Україні буде реалізований пілотний проект інвестиційною вартістю в 1 млрд. Дол.

CITIC виступає, як генеральний підрядник - замовник по реалізації проектів, Мінрегіон займатиметься підготовкою та реалізацією проектів. Про початок реалізації будь-яких проектів за даним напрямком поки не повідомлялося.

Китай може дати багато Україні, але поки ми беремо мало

Фактично сьогодні з усіх кредитних угод з Китаєм працює тільки договір про форвардні закупівлі зерна, а також домовленості щодо своп-лінії (на суму 2,4 млрд. Дол.) Відзначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Решта проектів, на його думку, гальмуються, в першу чергу, з вини Києва. "І в цьому винні більше ми. Китайці готові кредитувати, але вони хочуть бачити стабільність, їм потрібні гарантії. Вони люблять домовлятися персонально, їм важливо знати з ким вони домовляються", - пояснив експерт "Сегодня.ua".

Разом з тим економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь закликає не узагальнювати проблему. "Потрібно дивитися по кожному проекту окремо", - сказав він "Сегодня.ua".

Але деякі проекти, на які Китай вже виділив гроші, зокрема, розвиток аграрної інфраструктури, можна було б уже почати реалізовувати, вважає колишній перший заступник міністра фінансів Ігор Уманський. "Їх можна було почати реалізовувати ще в 2015 році, щоб у 2016 році активно пішло освоєння грошей і запуск будівельної індустрії, металургії, виробництва будматеріалів. Ці проекти могли б створити приголомшливі точки зростання і дати перший компенсатор - зростання економіки", - сказав він в інтерв'ю " українській правді ".

Дійсно, китайські кредити могли б "оживити" українську економіку, погоджується Олександр Охрименко. "Китайські кредити можуть забезпечити зростання економіки України, оскільки гроші вкладаються в реальний бізнес, на відміну від кредитів МВФ, які на бізнес не впливають", - пояснив він.

Але знову ж таки реальний ефект для економіки буде залежати від того, наскільки потужним буде кожен окремо взятий проект, підкреслює Олександр Жолудь. При цьому, за його словами, зараз для Києва сприятливий час, щоб активізувати кредитну співпрацю з Пекіном.

"Треба розуміти дві речі. Перше, Китай - це швидкозростаюча економіка, яка вже займає досить великі позиції на світовому ринку. Друге, Китай досить активно розглядає питання фінансування різних інфраструктурних проектів. Можливо не тільки з точки зору економічних, а й з точки зору яких -то глобальних політичних цілей і цим дійсно можна скористатися ", - відзначає експерт.

За словами старшого економіста міністерства сільського господарства США Фреда Гейла, які наводить видання Financial Times, Україна розташована на новому торговому шляху в Європу, який Китай прагне розвивати і інвестувати в розвиток інфраструктури таких країн.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Як Україна освоює мільярдні китайські кредити: енергетика, АПК і будівництво". інші Новини економіки дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Денис Скворцов

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ