Брестчанка Марина про переїзд за кордон: «Якщо вже переїжджати, то почали б з Польщі»

Катерина, ветлікар:

- Бажання переїхати виникало, але ось можливості - це вже інше. Особисто у мене такої перспективи не було. Можливо, якби вона з'явилася, то ... Якщо помріяти, то пальми пальмами, але я б переїхала в таку країну, чий соціальний статус вище, зарплати. Але куди їхати з нашою освітою? Якщо виїжджати в інше місце, то там потрібно буде доучуватися, переучуватися. Ось я, будучи лікарем за освітою, там не можу працювати. Багато моїх друзів попереезжалі в Європу: Франція, Німеччина, Бельгія. Але вони прагнули до цього. Я - ні.

Марина, продавець:

- У мене виникало бажання виїхати за кордон. І якщо вже переїжджати, то почали б з Польщі, тому що є карта поляка. Ну і цілком можливо там відучитися. На рахунок постійного місця проживання - це вже як вийшло б. У дитинстві я мріяла жити в Америці. Напевно, всі дівчатка хотіли б там жити. Там зовсім інші перспективи, там все є. Житло орендне, звичайно, але є. У тебе є машина, робота, будинок, діти завжди будуть прибудовані. У мене знайомі в Америці живуть, тому чула. Є й знайомі, які переїхали на постійне місце проживання до Польщі. Так що тут або ближче, або ставиш на все, так як можливості повернутися не буде - депортація.

Читайте також: Наші за кордоном. Брестчанин про життя в Польщі: «Мені не вистачає пацанів з району»

Андрій, штампувальник, з сином Микитою:

- Думки переїхати у мене не виникало. Я люблю цю країну. Все красиво, все чітко. Може, я ніколи не думав про переїзд, тому що не можу собі це дозволити. Але я живу тим, що є, і радію цьому.

Сергій, водій-далекобійник:

- Я вже 5 років працюю водієм, їжджу тільки по Європі. У Білорусі я як би живу, але як би і ні. Протягом року перебуваю тут десь 2-2,5 місяці. Про переїзд не думав. Залишився б в Білорусі, чесне слово. Я не патріот, але тут наш народ, наш менталітет, наше все. Скільки всього ні бачив, але краще нашого нічого немає. Це психологічний комфорт. Але тут велика проблема - заробити гроші, тому і їжджу в рейси.

Ірина, економіст:

- Я колись в складі делегаціонних груп була в Німеччині і скажу так: ми там не потрібні. Треба жити там, де твоє місце, де ти народився. Тут гарно. В іншому місці нас ніхто не чекає. Природа красива і в Білорусі. А заради клімату в іншу країну можна поїхати у відпустку, коли добре потрудився. Я не патріот, я звичайна людина, яка багато де був і знає, що в іншому місці ми нікому не потрібні. А своя країна ще хоч якось захистить.

Віра Михайлівна, пенсіонерка:

- Була колись можливість залишитися жити в Німеччині. На сьогоднішній день дуже шкодую, що нею не скористалася. Зараз вже батьки старенькі, вже не вийде повернутися.

Олена, продавець (фотографуватися відмовилася):

- Бажання виїхати в іншу країну на постійне місце проживання у мене виникає постійно! Якщо була б можливість виїхати, то я б вибрала одну з сусідніх країн: Польщі, Литви чи Росію. Напевно, тому що вони ближче до нас за менталітетом. Ми краще розуміємо один одного. Легше влитися в навколишню дійсність. У знайомої син поїхав. Він громадянин Білорусі, але зараз живе в Польщі. Думаю, там і осяде: там робота, квартиру купувати зібрався. Інша знайома вийшла заміж і теж поїхала, каже, що не жадає в Білорусь назад повертатися. Інші знайомі теж поїхали - в Росію. Думаю, багато хто виїхав би. На нас тисне вся ця обстановка. Боїшся десь щось не те сказати, що щось не те зробити. Влада робить те, що їм потрібно, і не звертають уваги на думку простих людей. Якби ми їх вибирали як на Заході, то, може, до нас би і прислухалися, так як від цього залежав би наш наступний вибір. А так вони не бояться. Не знаю, як наші діти житимуть. Ми-то ще пожили, захопили 90-е, коли було вільніше. А зараз відчувається, що свободу забирають: свободу слова, свободу пересування. Таке відчуття, що в Північній Кореї скоро будемо жити.

Читайте також: Наші за кордоном. У Москві кожен крутиться як може

Наталя, логопед (фотографуватися відмовилася):

- Зараз в Білорусі не живу. Переїхала 8 років тому в Чехії. Країна мені просто була цікава, так і залишилася там жити. Вибирала виходячи з відстані. Польща, наприклад, - це вже звично, а Чехія - в дивину. Повернуся назад чи ні, ще поки думаю ... Але, крім Чехії та Білорусі, інших країн для ПМЖ не розглядаю.

Читайте також: З Брестської області частіше їдуть, ніж приїжджають

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.