Гайдук запропонував мені перейти до Сепар. Я відмовився - боєць про батальйон Донбас-Україна, АТО новини, Оглядач 31 березня

У нечисленних інтерв'ю командир 46-го батальйону Збройних сил "Донбас-Україна" В'ячеслав Власенко (позивний "Філін") любить розповідати про героїчні бої з росіянами на Донбасі. При цьому полковник не соромиться прямо говорити про те, що не прагне брати ворогів в полон. Каже, що вбивати їх набагато простіше.

Багатьом така жорсткість може здатися виправданою. Адже це війна, а ми хочемо перемогти, тому повинні бути жорстокі. Все правильно. Але що якщо героїчний полковник "Філін" жорстокий не тільки по відношенню до ворогів, а й до своїх підлеглих? А порядки в підконтрольному йому героїчному 46-му батальйоні скоріше схожі на зоновські, ніж армійські?

Про внутрішню кухню "Донбас-Україна" "Обозревателю" розповіли двоє його колишніх бійців - контрактник Сергій Копаненко і екс-начальник автослужби Олег Васильчук, які постраждали через жорстокість "Філіна" і його підручних.

Відразу ж зазначу, вони - не єдині свідки, які погодилися з нами говорити. Є й інші історії, які ми обов'язково опублікуємо в подальшому.

Ми зустрілися з Сергієм і Олегом на території військового госпіталю в Києві. Тут вони доліковувалася травми, отримані під час служби в "Донбас-Україна". І отримані вони були не в бою.

Першою ми публікуємо історію Сергія Копаненко

Я прийшов служити в батальйон за контрактом 24 листопада 2016 року. І вже через тиждень зрозумів, що потрапив в дуже цікаве підрозділ. То хтось набухати, то наїсться наркотиків і потім починає кидатися з ножем на людей.

Після повернення в частину я підійшов до полковника Власенко з проханням відпустити мене на тиждень додому, щоб відлежатися. Він відмовив. Сказав, щоб я проходив реабілітацію тут, тому що "скоро свята і я буду пити". Хоча я взагалі не п'ю.

Це тільки частина заяв, які написав Копаненко

Ну добре. Почалися новорічні свята. Незважаючи на рекомендацію лікарів, мене все одно ставили в караул. До речі, зі мною був мій товариш Едик Плотніков, якому на навчаннях перебило палець люком від БРДМ. Йому взагалі було покладено відпустку рішенням ВЛК і категорично не можна було перебувати на морозі, бо палець погано зростався. Але він ходив разом зі мною.

Сергій Копаненко

Едуард Плотніков

Подряпав "Пугачеві" машину

Пройшов якийсь час. І ось 23 лютого один товариш по службі попросив мене підмінити його на шлагбаумі. А він у нас відкривався не вгору, а як хвіртка.

І ось до шлагбаму під'їжджає полковник Власенко. Зрозуміло, що начальство чекати не любить, тому я почав швиденько відкривати шлагбаум ... Не знаю як так вийшло, але я трохи подряпав його машину. А їздить він на чорному джипі Nisan.

полковник Власенко

Там навіть вм'ятини не було, але по виразу обличчя товариша полковника я зрозумів, що потрібно відразу визнавати свою провину. На мою адресу посипалися мати. Якийсь час я це слухав, а потім сказав: "Товариш полковник, давайте спілкуватися за статутом. Ми з вами не на вулиці, а на службі".

Після цього він мені оголосив догану на півроку. Це мало на увазі повне позбавлення зарплати. Згідно із законом при першому догану повинні забирати не більше 10%. Але по батальйону у людей знімали по 70%, а то і 100%.

"Живим я звідти не повернуся"

Далі полковник Власенко пообіцяв перевести мене в мінометну батарею звідки я "назад живим не повернуся". Свою обіцянку він реалізував на 100%. За винятком того, що я повернувся.

Відразу після цього скандалу він наказав мене заарештувати. Мене закрили в одному з нежитлових приміщень. Звідти я почав дзвонити по мобільному своєму знайомому, який служить в ВСП (Військова служба правопорядку. - Ред.) Краматорська.

Скоро мене вивели звідти під конвоєм як злочинця, посадили в машину і відвезли в штаб. Там мене зустрів полковник Власенко і сказав: "Що, не встигли тебе закрити, а ти вже почав дзвонити?"

Він взагалі нікого не боїться і дослівно говорив: "Так мені плювати, скаржся куди хочеш".

Тобто в ВСП йому просто віддзвонили, але не приїхали. Хоча повинні були. Власенко назвав мене мерзотою і нікчемою, а потім наказав начальнику штабу Гетьману, щоб мене перевели в мінометну батарею.

В цей же день його наказ був виконаний. Я був переведений у військову батарею без запису в військовий квиток і зняття з мене зброї, закріпленого за мною.

На передову без зброї

Якщо м'яко говорити, то зустріли мене там упереджено. Були однозначні натяки, що якщо буду себе погано вести, то постраждаю.

В цей же день у нас був виїзд на бойові позиції. Хочу зауважити, я знаходився там без бронежилета і автомата, що є грубим порушенням закону АТО. Тобто свою загрозу "Філін" знову реалізував на всі 100%.

Тоді я подзвонив матері в Краматорськ і попросив, щоб вона звернулася від мого імені в ВСП і прокуратуру Краматорська. Після цього заступник "Філіна" "Гайдук" (молодший лейтенант Стребіж), який командував батареєю, наказав вилучити у мене телефон.

Мама Копаненко теж написала масу заяв

"Запропонували перейти на бік ворога"

На наступний день була побудова, на якому "Гайдук" рекомендував мені перейти на бік ворога. Він сказав: "Ось там Сепар. Переходь до них. А вас, хлопці, я прошу не стріляти йому в спину. Тому що це некрасиво". Зрозуміло, що його рекомендацію я не виконав.

Після цього мені наказали нібито готувати укриття. По факту - просто яму. Зрозуміло, що рити в лютому то ще "задоволення", але я виконував наказ. Прекрасно розумів, що за мною дивляться і тут же повідомлять.

Отримані нею відповіді практично ідентичні

"Командир бив по голові та обличчю"

Загалом, я виконував усі накази, претензій не було. Незабаром після цього я потрапив в неврологічне відділення харківського госпіталю через сильного болю в шиї. А на початку квітня повернувся в розташування батареї. І ось 21 квітня у нас була побудова. На той момент у мене вже був бронежилет, який я попросив у хлопців, з якими раніше служив в РДР. Вони мені передали.

Нам наказали чистити зброю. Але автомата у мене так і не було, тому робити було нічого. Так що я сидів перед входом в розташування, розмовляв по телефону, який мені привезла мама, коли я лікувався.

І тут повз мене проходить "Гайдук". Зупиняється і відразу ж починає бити мене по голові. При цьому мій телефон він розбив об підлогу.

Опору я не чинив, бо він старший за мене за посадою і званням. Тільки зловив його ногу, коли він хотів вдарити мене коліном. Удари йшли в голову, обличчя.

"Сказав, що я сам напав"

У цей момент в приміщення зайшов сержант "Сірка". Гайдук повертається до нього і каже: "Цей на мене напав". Далі він наказав закувати мене і залишити під охороною в душовій. До мене приставили двох - одного звали Руслан Коваленко з позивним "Чечен".

"Гайдук" (з вінком)

Правда, я сказав "Сірку", що буду сидіти тихо, тому він не став мене прикувати. До мене привели медика, щоб обробив рани, а потім відправили під конвоєм в штаб.

До речі, зі мною вели ще одного бійця - "Вакулу". Перед цим я бачив краєм ока як його бив "Гайдук". Нас повезли в штаб звільняти по невідповідності. Там мені поставили умову, якщо погоджуюся все підписати, то надають першу медичну допомогу - я був весь в крові.

В результаті медики потім наполягли, щоб мене відвезли в лікарню, хоча командування було проти. Відвезли мене в Покровський госпіталь, а вже через сім днів захотіли виписати. Хоча я ще навіть очі відкрити не міг, тому що голова йде обертом і нудило.

Я подивився на все це справа і написав рапорт, що в зв'язку з недовірою до лікаря і з упередженим ставленням прошу перевести мене в госпіталь Дніпра. І я був перенаправлений туди, де мене лікували ще місяць!

Після цих побоїв мені було покладено місяць відпустки за рішенням ВЛК у зв'язку зі станом здоров'я. Але "Філін" дав 10. Йому напевно видніше, ніж лікарям.

У підсумку я став першим, хто зміг домогтися переведення з батальйону "Філіна". У червні 2017 роки мене перевели в 17-у бригаду в Кривий Ріг наказом оперативного командування "Схід". Але моя особиста справа і атестати досі не передали.

17 січня 2018 роки я подзвонив в Генеральний штаб і розповів про свою проблему. Вони доручили розглянути цю справу полковнику з ОК "Схід". Він розібрався і недавно сказав, що мої документи вже відправлені "Новою поштою". Мабуть, військова вже погано працює (з посмішкою).

"Філін" зателефонував і сказав: "Справа закрити"

Я можу впевнено сказати, що співробітники ВСП, як мінімум, Донецької області неодноразово покривали "Філіна". Я звертався в Генеральну прокуратуру і прокуратуру Краматорська, а також в територіальний відділ ВСП, також звертався в Красноармійськ, Краматорськ, Бахмут, але без толку.

Припустимо, ті, що по Донецькій області, підкоряються зональному відділу в Краматорську, яким керував такий собі полковник Сидір. Зараз він пішов на підвищення в Дніпро.

Також мені відомо, що був у нас такий Саша, позивний "Відьмак". Він пішов в СЗЧ не менш ніж на 10 днів. У зональному відділі про це знали. "Філін" зателефонував кудись сказав: "Справа закрити", і його закрили.

До речі, співробітники ВСП ще й читати не вміють. У відписки мамі вони називали її Наталією Володимирівною, хоча вона Тетяна Леонідівна.

Про "договорняки" з терористами

Були дивні випадки. "Гайдук" міг приїхати на позиції і сказати: "Переставити ось це знаряддя". А потім на те саме місце прилітав снаряд. Зрозуміло, що це все до справи не підшити, але сумніви є.

Хочу ще подякувати радника заступника голови Адміністрації президента Олену Вербицьку. Вона з тих, хто небайдужа до долі військових, і до наших проблем. Вона намагається боротися за права солдатів. Тепер їй загрожують.

Історію Олега Васильчука та інших постраждалих читайте в найближчі дні на "Обозревателе".

Ти ще не підписаний на наш Telegram ? Швидко тисни!