Нормативні документи з охорони праці

Роботодавець повинен забезпечити для трудового колективу такі умови праці, які були б комфортними і безпечними

Роботодавець повинен забезпечити для трудового колективу такі умови праці, які були б комфортними і безпечними. Вимоги до виробничих умов містяться в багатьох нормативних документах з охорони праці. Їх дотримання дозволить підприємцю мінімізувати ризики шкоди здоров'ю.

Інженер з охорони праці завжди повинен бути в курсі актуальних законодавчих нововведень у сфері охорони праці, адже від цього залежить якість його роботи. Він повинен знати нормативну документацію з охорони праці та ефективно використовувати і правильно застосовувати при розробці документації з охорони праці.

Вимоги до системи охорони праці містяться в багатьох законодавчих актах України, починаючи від кодексів і закінчуючи різними постановами. Вони є безумовними і підлягають застосуванню для всіх компаній незалежно від форми власності та чисельності колективу.

Ухилення від їх застосування або просто зневага існуючими нормами неминуче призведе до штрафних санкцій. Розмір штрафів визначається виходячи з вчиненого проступку і тяжкості його наслідків, і для компаній, як правило, істотний.

Правовою основою законодавства з охорони праці є Конституція України та закони України.

Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України. Ця ж стаття встановлює заборону використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах. Стаття 45 Конституції гарантує право всіх працюючих на щотижневий відпочинок і щорічна оплачувана відпустка, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Інші статті Конституції встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст.46), охорону здоров'я, медичне страхування (ст.49), право знати свої права і обов'язки (ст.57) та інші загальні права громадян, в тому числі, право на охорону праці.

Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці» , Який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. 3акон України «Про охорону праці» є центральним у системі законодавства про охорону праці, дія його поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

До основних законодавчих актів про охорону праці слід віднести також Закон України «Оcнове законодавства України про охорону здоров'я» , Який регулює суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості, передбачає встановлення єдиних санітарно-гігієнічних вимог до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання ания, будівель і таких об'єктів, які можуть шкідливо впливати на здоров'я людей (ст. 28); вимагає проведення обов'язкових медичних оглядів осіб певних категорій, в тому числі працівників, зайнятих на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці (ст.31); закладає правові основи медико-соціальної експертизи втрати працездатності (ст. 69).

закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлює необхідність гігієнічної реrламентаціі небезпечних і шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, і їх державної реєстрації (ст. 9), вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій (ст. 15) гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях (ст. 19), вимоги ч одо забезпечення радіаційної безпеки (ст. 23) та ін.

3акон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання.

закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» регламентує економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей і навколишнього середовища від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.

закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю), повноваження органів державного нагляду (контролю), права, обов'язки і відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Важливими нормативними актами з питань охорони праці є міжнародні договори і угоди, до яких приєдналася Україна. Закон «Про охорону праці» передбачає, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору. Переважна більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна i які в більшій чи меншій мірі стосуються охорони праці - це такі документи: Конвенції і рекомендації Міжнародної організації праці; Директиви Європейського Союзу; Договори і угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав; Двосторонні договори і угоди.