ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ амбулаторно-поліклінічної допомоги
1 Садовій М.А. 2, 1 Фінченко Е.А. 1 Шарапов І.В. 2 Шалигіна Л.С. 2, 1 Иванинская О.І. 2 Філатова О.В. 2
1 ФГБУ «Новосибірський науково-дослідний інститут травматології і ортопедії ім. Я.Л. Цив'яна »МОЗ Росії
2 Федеральне державне бюджетне освітня установа вищої освіти «Новосибірський державний медичний університет» Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації
Результати проведених досліджень дозволили визначити основні проблеми організації надання амбулаторно-поліклінічної допомоги, серед яких: організаційно-структурні проблеми; пов'язані з населенням проблеми; управлінські та інформаційні проблеми. Експертна оцінка показала, що частка проблем, які могли бути вирішені на долікарському прийомі або за допомогою консультації по телефону, але вирішуються дільничними лікарями, складає майже половину (49,2%). Питання, які вирішуються в 60,9% відвідувань лікарів-фахівців, можуть бути вирішені на рівні дільничних лікарів і за допомогою консультацій лікарями-фахівцями по телефону. Отримані дані дозволили визначити деякі параметри можливостей оптимізації організації надання амбулаторно-поліклінічної допомоги за рахунок переведення частини лікарських відвідувань на долікарську рівень, консультування по телефону (або за допомогою інтернет-технологій) дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами пацієнтів. З'явилася можливість розробити і обґрунтувати пріоритетні напрямки оптимізації амбулаторно-поліклінічної допомоги на основі оціночно-цільовий, кадрової, медико-технічної, лікарської, організаційно-фінансової, організаційно-правової, організаційно-структурної та інформаційної політики.
оптимізація
амбулаторно-поліклінічна допомога
1. Артюхов І.П. Вивчення задоволеності дорослих пацієнтів первинної медико-санітарною допомогою / І.П. Артюхов, С.В. Смердін, А.Е. Лисов // Сибірське медичне огляд. - 2011. - № 68 (2). - С. 96-99.
2. Сквирська Г.П. Актуальні проблеми модернізації амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню Російської Федерації // Заступник головного лікаря. - 2012. - № 8 (75). - С. 16-26.
3. Сквирська Г.П. Сучасні підходи до формування організаційної структури амбулаторно-поліклінічних установ // Заступник головного лікаря. - 2013. - № 1 (80). - С. 18-26.
4. Фінченко Е.А. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління регіональним охороною здоров'я на основі експертних оцінок / Е.А. Фінченко, І.А. Цицоріна, Л.С. Шалигіна та ін. // Проблеми соціальної гігієни, охорони здоров'я та історії медицини. - 2014. - № 6. - С. 45-48.
5. Гусєва Н.К. Соціальні наслідки зниження доступності та якості амбулаторно-поліклінічної допомоги на рівні суб'єкта Російської Федерації / Н.К. Гусєва, В.А. Соколов, І.А. Соколова, М.В. Даютова // Охорона здоров'я Російської Федерації. - 2013. - № 2. - С. 51-52.
6. Щепин В.О. Аналіз доступності амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в Москві / В.О. Щепин, А.В. Білостоцький, В.Г. Винокуров та ін. // Бюлетень Національного науково-дослідного інституту громадського здоров'я. - 2014. - № 1. - С. 310-313.
7. Щепин В.О. Структурно-функціональний аналіз відвідувань населенням Російської Федерації лікарів амбулаторно-поліклінічних установ // Проблеми соціальної гігієни, охорони здоров'я та історії медицини. - 2011. - № 3. - С. 11-14.
8. Щепин В.О., Миргородська О.В. Структурний аналіз мережі установ амбулаторно-поліклінічної допомоги в Російській Федерації // Проблеми соціальної гігієни, охорони здоров'я та історії медицини. - 2012. - № 6. - С. 26-31.
9. Щепин В.О., Миргородська О.В. Обсяг і структура амбулаторно-поліклінічних відвідувань у лікарів в Російській Федерації в 2009-2011 рр. // Проблеми соціальної гігієни, охорони здоров'я та історії медицини. - 2013. - № 3. - С. 9-14.
10. Шалигіна Л.С. Експертна оцінка перспектив розвитку високотехнологічної медичної допомоги в суб'єкті РФ // Вісник Росздоровнагляду. - 2015. - № 2. - С. 52-55.
11. шига Е.Н. Методи прогнозування і моделювання в соціально-гігієнічних дослідженнях. - М .: Медицина, 1986. - 208 с.
12. Фінченко Е.А., Шарапов І.В., Шалигіна Л.С., Садовій М.А. Результати соціологічного опитування населення, лікарів і експертної оцінки діяльності територіальних поліклінік (за матеріалами Новосибірської області) // Вісник Росздоровнагляду. - 2015. - № 5. - С. 155-159.
13. Шарапов І.В., Фінченко Е.А. Амбулаторно-поліклінічна допомога, проблеми та основні напрямки оптимізації // Бюлетень Національного науково-дослідного інституту громадського здоров'я імені Н.А. Семашко. - 2016. - № 1-1. - С. 187-191.
14. Про заходи щодо стабілізації та розвитку охорони здоров'я і медичної науки в Російській Федерації: Постанова Уряду РФ від 5 листопада 1997 р N 1387 // Система ГАРАНТ. - 2017 [Електронний ресурс]. - URL: http://base.garant.ru/12104340/#ixzz4vl3U37GG (дата звернення: 18.09.2017).
15. Про затвердження Стратегії лікарського забезпечення населення Російської Федерації на період до 2025 року та плану її реалізації: Наказ Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 13 лютого 2013 року N 66 (зі змінами на 7 квітня 2016 року) // Кодекс: електронний фонд правової та нормативно -технічної документації. - 2017 [Електронний ресурс]. - URL: http://docs.cntd.ru/document/499003360 (дата звернення: 18.09.2017).
Амбулаторно-поліклінічна допомога (АПП), яка надається в амбулаторно-поліклінічних закладах (АПУ) та поліклінічних відділеннях лікарень, максимально наближена до населення і є першим рівнем надання медичної допомоги [1-3].
В рамках АПП виявляється долікарська, первинна (загальна) лікарська і спеціалізована медична допомога. Разом з тим в даний час значна частка лікарських відвідувань як дільничного лікаря, так і лікарів-фахівців є необґрунтованою [4-6]. Це вимагає не тільки структурних, а й інституційних перетворень в організації АПП [7; 8].
Мета дослідження. Розробка і обґрунтування пріоритетних напрямків оптимізації АПП на основі даних соціологічного опитування лікарів територіальних АПУ та експертної оцінки проблем АПП і шляхів їх вирішення.
Матеріал і методи. Для вивчення проблем організації надання АПП проведено анкетування лікарів територіальних АПУ Новосибірської області, а також експертна оцінка проблем організації, перспектив розвитку та основних напрямків модернізації АПП керівниками органів управління охороною здоров'я, державних АПУ і головних фахівців області [9-11].
Результати та обговорення. Проведене опитування лікарів, які надають АПП, показав, що частка необґрунтованих відвідувань дільничних лікарів складає 55,6%, тобто більше половини звернень до дільничних лікарів обумовлені іншими цілями. За оцінками експертів, частка необґрунтованих відвідувань дільничних лікарів складає майже третину (28,1%), необґрунтованих викликів дільничного лікаря додому - більше половини (56,4%), відвідувань лікарів-фахівців - більше третини (37,3%). Наведені дані свідчать про досить низький рівень ефективності організації роботи АПУ. За оцінками експертів, частка проблем, які могли бути вирішені на долікарському прийомі, становить майже чверть (24,7%), за допомогою консультації по телефону - також майже чверть (24,5%). Таким чином, частка проблем, які могли бути вирішені на долікарському прийомі і за допомогою консультації по телефону, становить майже половину (49,2%) [12].
Частка проблем, які можуть бути вирішені за допомогою консультацій по телефону між дільничним лікарем і лікарями-фахівцями, становить 11,2%. Телефонні консультації пацієнтів лікарями-фахівцями можуть зняти 12,4% питань. Тобто частка питань, які можуть бути вирішені консультаціями по телефону, становить майже чверть всіх питань, що стали підставою для відвідувань територіальних АПУ (23,6%).
Таким чином, питання, що зумовили більш ніж половину відвідувань лікарів-фахівців (60,9%), можуть бути вирішені на рівні дільничних лікарів і консультаціями дільничних лікарів і пацієнтів лікарями-фахівцями по телефону [12].
В основі недостатньої ефективності роботи системи надання АПП лежить цілий ряд проблем, що накопичилися до теперішнього часу проблем: диспропорції в структурі лікарського, адміністративно-управлінського та допоміжного персоналу, значний обсяг дублювання діагностичних досліджень, в тому числі обумовлений їх низькою верифікацією, вкрай низька ефективність профілактичної роботи, орієнтація інформатизації АПУ на обліково-звітні функції, а не на пацієнтів і лікарів. Крім того, існують проблеми, пов'язані з веденням населенням нераціонального способу життя, ігноруванням лікувальних призначень, надмірним споживанням населенням (і зокрема, групою «часто і тривало хворіють») амбулаторно-поліклінічних ресурсів, сприйняттям населенням АПП як сфери послуг [13].
Як показали результати проведеного дослідження, в даний час необхідна оптимізація структури і функцій АПУ, в яких системоутворюючим елементом має стати дільничний лікар (терапевт, педіатр, лікар загальної практики), а основним завданням лікарів-фахівців «вузьких» спеціальностей, лікувально-діагностичних служб і адміністративно-управлінського апарату - ресурсне та організаційно-технологічне забезпечення діяльності дільничних лікарів. Необхідна оптимізація організації та регламентації діяльності АПУ, їх фінансування, пацієнт-лікар орієнтованої інформатизації, реконструкції відповідно до сучасних вимог.
Метою оптимізації АПП є забезпечення населення АПП належної якості і підвищення задоволеності населення організацією надання медичної допомоги. Це можливо на основі впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування, а також технологій формування та підтримки у населення (пацієнтів) раціонального ( «життєзберігаючих») способу життя. Крім того, важливо підвищення ефективності використання досить обмежених ресурсів АПП.
Реалізація заходів щодо оптимізації системи надання АПП повинна бути заснована на принципах формування державної політики в галузі надання АПП, підвищення рівня відповідальності громадян за збереження і зміцнення свого здоров'я, доступності АПП для населення на основі реалізації права громадян на вибір медичної організації (в тому числі недержавних форм власності) і дільничного (сімейного) лікаря, економічної ефективності функціонування АПУ.
Відповідно до цього вимагає модернізації структура АПУ, де системоутворюючою одиницею повинен стати дільничний лікар. Основною функцією служби «вузьких» спеціалістів, діагностичних служб та адміністративно-управлінського апарату стає забезпечення діяльності дільничного лікаря.
Оптимізація АПП повинна початися з оціночно-цільовий політики, яка передбачає:
- оцінку потреби в ресурсах (матеріально-технічних ресурсах, кадрах, обладнанні та технологіях);
- аудит ефективності використання матеріально-технічних ресурсів, кадрів, обладнання та технологій;
- тотальний аудит кваліфікації керівників державних і недержавних АПУ, дільничних лікарів та середніх медичних працівників, які здійснюють самостійний долікарську амбулаторний прийом (на ФАП і в АПУ), а також надання невідкладної медичної допомоги;
- аудит лікарського забезпечення невідкладної медичної допомоги (доцільність застосування та ефективність лікарських засобів);
- визначення мети, завдань і правил медичного обслуговування жителів в АПУ різних форм власності та рівнів обслуговування населення (де лікувати); на підставі цього визначити показання до того чи іншого виду медичної допомоги (кого лікувати) і розробити клінічні стандарти надання медичної допомоги (як лікувати);
- визначення і розвиток напрямків діяльності, здатних дати максимальний ефект для поліпшення показників здоров'я і зниження смертності населення з урахуванням витрачених АПУ ресурсів.
Кадрова політика передбачає: створення системи підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників, які надають АПП, системну підготовку дільничних лікарів і середніх медичних працівників, які здійснюють самостійний долікарську амбулаторний прийом і надання невідкладної медичної допомоги, оптимізацію співвідношення фахівців [13; 14].
Лікарська політика, з урахуванням реального фінансового стану країни передбачає закупівлю в значній мірі лікарських препаратів-дженериків для лікування хворих з хронічними захворюваннями, безпосередньо не загрожують життю хворих [13; 15].
Забезпечення доступності АПП передбачає:
- розробку і виконання стандартів:
а) надання невідкладної медичної допомоги, в тому числі на дому;
б) записи на прийом до дільничного лікаря і лікарів-спеціалістів;
в) очікування прийому дільничного лікаря;
г) очікування консультації лікаря-фахівця;
д) обстеження (в тому числі за невідкладними показниками);
е) передачі результатів досліджень і консультацій лікарів-фахівців дільничного лікаря;
- видачу направлень на дослідження хворим на хронічні захворювання середнім медичним персоналом;
- забезпечення сталої роботи медичних інформаційних систем.
Ключові напрямки оптимізації роботи дільничної служби полягають:
- в прикріпленні жителів не до поліклініки, а до конкретного дільничного лікаря ( «голосування ногами)»;
- в мінімізації показників подушного фінансування, «стимулюючих» приписки;
- в орієнтації роботи АПУ на дільничного лікаря, а не на поліклініку (забезпечення умов для його роботи);
- в забезпеченні крокової доступності дільничного лікаря (перенесення кабінетів дільничних лікарів і пунктів невідкладної медичної допомоги безпосередньо в житлові масиви);
- в підвищенні кваліфікації дільничних лікарів за суміжними спеціальностями (патогенетично і синдромально) за рахунок бюджетних коштів.
Головна роль в наданні АПП відводиться розвитку інститутів долікарської прийому і дільничного лікаря, де і повинен бути наданий основний обсяг АПП. Спеціалізована консультативно-діагностична АПП повинна бути зосереджена в КДЦ великих лікарень.
На базі територіальних АПУ за доцільне створення центрів здоров'я, традиційної медицини, фітнес-центрів, відділень медико-соціальної реабілітації та відновного лікування, медичного і медико-соціального патронажу, муніципальної аптеки (філії), регістрів хворих і т.д.
Висновок. Таким чином, результати проведених досліджень дозволили визначити можливості оптимізації організації надання амбулаторно-поліклінічної допомоги за рахунок переведення частини лікарських відвідувань на долікарську рівень, консультування по телефону (або за допомогою інтернет-технологій) пацієнтів дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами, а також - лікарями фахівцями дільничних лікарів і пацієнтів.
Принципове значення набуває реалізація пріоритетних напрямків оптимізації АПП:
- приведення державних гарантій у сфері надання АПП у відповідність з наявними фінансовими та кадровими ресурсами;
- вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності в сфері надання АПП;
- вдосконалення державного регулювання АПП на рівні суб'єктів Російської Федерації у справі забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами як АПУ, так і населення;
- створення системи державного моніторингу здоров'я населення та її інтеграція в діючу в Російській Федерації систему соціально-гігієнічного моніторингу;
- проведення пацієнт-лікар орієнтованої інформатизації АПУ (орієнтованої на пацієнта та дільничного лікаря);
- забезпечення комфортних умов перебування пацієнтів в АПУ;
- створення системи підвищення кваліфікації медичних працівників, які надають АПП, вдосконалення їх підготовки і перепідготовки на рівні суб'єкта Російської Федерації;
- впровадження практики консультування пацієнтів та лікарів по телефону і з використанням інтернет-технологій;
- підвищення правової, фінансової та моральної відповідальності медичних працівників за результати своєї діяльності.
бібліографічна посилання
Садовій М.А., Фінченко Е.А., Шарапов І.В., Шалигіна Л.С., Иванинская О.І., Філатова О.В. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ амбулаторно-поліклінічної допомоги // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2017. - № 6 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27107 (дата звернення: 08.06.2019).
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)
Ru/ru/article/view?