Виконання робіт на висоті

  1. Виконання робіт на висоті
  2. Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті
  3. Читайте на порталі
  4. підпункт 5.2.2
  5. Електробезпека на підприємстві
  6. підпункт 7.2.1
  7. Роботи підвищеної небезпеки
  8. підпункт 7.10.6.3.7
  9. завантажуйте інструкції

Основною метою нормативного документа з безпеки праці повинна бути конкретизація на доступному рівні вимог безпеки праці в певній сфері господарської діяльності за результатами аналізу наявної нормативної бази. Експерт, аналізуючи Правила охорони праці при виконанні робіт на висоті, звертає увагу на неоднозначність окремих вимог у порівнянні з іншими нормативними документами.

Виконання робіт на висоті

Роботи на висоті - це роботи, при виконанні яких працівник перебуває на відстані менше 2 м від кордону необгороджених зовнішніх або неперекритих внутрішніх перепадів по вертикалі 1,3 м і більше від робочої поверхні (грунту, перекриття, робочого настилу), а також роботи на похилій робочої поверхні незалежно від відстані від кордону перепадів по вертикалі і наявності огорожі.

Основним засобом захисту, що запобігає падінню з висоти, є захисне огородження перепадів по вертикалі або перекриття робочим настилом внутрішніх прорізів робочої поверхні, а допоміжним - безлямковий запобіжний пояс , Який згідно функціональному призначенню використовують тільки для підтримки працівника.

Топ-3 статті з Довідника

Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті

Для встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт на висоті були розроблені Правила охорони праці при роботі на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду 27.03.2007 № 62 (НПАОП 0.00-1.15-07; далі - Правила).

Вважаємо за необхідне звернути увагу на неоднозначність і необ'єктивність деяких нормативних вимог цих Правил.

У пункті 1 таблиці в додатку 5 до Положення про медичний огляд працівників визначених категорій, затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246 , Наведені такі поняття як «роботи на висоті» і «роботи, пов'язані з підйомом на висоту». Роботами на висоті вважаються роботи на висоті більше 1,5 м.

Правила виконання робіт на висоті і всі інші нормативно-правові акти з охорони праці до робіт на висоті відносять роботи на висоті більше 1,3 м.

У нормативних документах міжнародної організації праці під роботами на висоті розуміють роботи на рівні або нижче рівня поверхні землі, з якого можна потрапити під травмуючий вплив, в тому числі підйом на таке місце і спуск з такого місця.

До таких робіт відносяться:

  • роботи на лісах і риштованні;
  • роботи в кузові транспортного засобу; на стаціонарних платформах і в колисках;
  • роботи на сцені або естакаді (наприклад, під час концерту, зйомки);
  • роботи поруч з виїмками (котлованами, траншеями, колодязями), а також в разі використання для доступу опори або каната.

При цьому до робіт на висоті не відносять переміщення по стаціонарним сходах (Сходових маршах).

Читайте на порталі

Вимоги Правил та інших нормативних актів до виконання робіт на висоті

Розглянемо вимоги окремих розділів і підпунктів Правил і порівняємо їх з вимогами інших нормативних актів.

підпункт 5.2.2

Згідно з підпунктом 5.2.2 до роботи з електрифікованим інструментом допускають працівників, які мають групу з електробезпеки II і вище, хоча відповідно до підпункту 6.7.6 НПАОП 40.1-1.21-98 до роботи з електроінструментом класу I в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники з II групою електробезпеки. До роботи з електроінструментом II і III класу достатньо I групи з електробезпеки .

Присвоєння групи з електробезпеки особі, яка працює з ручним електроінструментом, є неоднозначним питанням. Базовим нормативним документом, що визначає вимоги про присвоєння груп з електробезпеки, є Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів в редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 № 91 (далі - ПТЕЕС) і НПАОП 40.1-1.21-98, обов'язкові для працівників, що здійснюють експлуатацію електроустановок споживачів.

Читайте у свіжому № 6 Довідника

Згідно з пунктом 3.1 розділу III ПТЕЕС:

  • електроустановка - комплекс взаємопов'язаних споруд і устаткування, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
  • експлуатація (технічна) - комплекс робіт, пов'язаних з виконанням вимог ПТЕЕС, а також інших нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів з питань користування електричною і тепловою енергією, облаштування, будівлі, технічного обслуговування, ремонту обладнання і оперативного управління електроустановками.

З огляду на те, що ручний інструмент не є електроустановкою (він є електротехнічним пристроєм), а працівники користуються ручним електроінструментом, технічну експлуатацію (технічне обслуговування) якого проводять спеціалізовані організації (наприклад, гарантійні ремонтні майстерні) або ремонтний електротехнічний персонал підприємства, можна вважати, що вимоги ПТЕЕС і НПАОП 40.1-1.21-98 не поширюються на експлуатацію ручного електроінструменту.

Вимоги електробезпеки визначені Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05), згідно з яким слід проводити інструктаж з електробезпеки, а не присвоювати групу з електробезпеки ..

Електробезпека на підприємстві

розділ 6.4

У Правилах є розділ 6.4 «Вимоги безпеки під час виконання робіт з колисок будівельних і навішують на гак крана». Однак відповідно до частини четвертої підпункту 7.5.28 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів , затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132 (НПАОП 0.00-1.01-07) виконувати роботи таким чином дозволяється за умови використання спеціальних колисок і розроблення проекту виконання робіт, який встановлює порядок проведення робіт і заходів по здійсненню безпечного виконання цих робіт, а також підлягає експертизі щодо питань охорони праці.

Устаткування для підйому людей або людей і вантажів, в тому числі передбачає ризик падіння з висоти більше трьох метрів, передбачено Переліком типів машин, до яких застосовується процедура оцінки відповідності машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин (п. 17 додатка 9 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженим постановою КМУ від 30.01.2013 № 62 ).

підпункт 7.2.1

Підпунктом 7.2.1 Правил встановлюється наступне: «До початку робіт на даху споруд необхідно вжити передбачених нарядом заходи безпеки, зокрема: захистити щитами, канатами тощо елементи діючих електромереж та електрообладнання, що знаходяться на відстані 2,5 м і ближче до місця проведення робіт і вивісити на паркані відповідні знаки та плакати безпеки ... ».

Однак допустима відстань від людини в будь-якому можливому його положенні, а також інструментів і пристосувань, які він використовує, в тому числі від тимчасових огорож, до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою до 1 кВ, визначається рівним 0,6 м (пп. 2.3. 3, таблиця 2.3 правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4, НПАОТ 40.1-1.21-98).

А допустима відстань від будівельної машини (вантажопідйомного, землерийного, бурильного і інших механізмів) або від її підйомної (висувний) частини, а також робочого органу або вантажу, що піднімається в будь-якому положенні до вертикальної площини, утвореної проекцією на землю найближчого проводу знаходиться під напругою повітряної наземної лінії електропередачі змінного струму становить 1 м. Більш безпечним є проведення робіт поряд з знеструмленими струмоведучих частин.

Роботи підвищеної небезпеки

підпункт 7.7.3

Згідно з підпунктом 7.7.3 Правил інвентарні риштування повинні бути шириною не менше 0,6 м з робочим проходом на них не менше 0,5 м, проте відповідно до підпункту 6.2.3 ДБН А.3.2-2-2009 ширина одиночних проходів до робочих місцях і на робочих місцях повинна бути не менше 0,6 м.

підпункт 7.10.6.3.7

Підпунктом 7.10.6.3.7 Правил встановлено такі вимоги: «При виконанні робіт на висоті 3 м і більше з приставних драбин, які неможливо закріпити за елементи конструкції, спорудження тощо, застосовують бічні відтягнення, зачеплені за верхню щаблину драбини (технологічні отвори у верхній частині сходи). Відтягнення розташовують паралельно площини спорудження під кутом не менше 45 ° до вісі тятиви драбини і кріплять знизу до природних (штучним) опор. Перед установкою драбини в робоче положення за її верхню перекладину кріпляться страхувальний канат і відтяжки. При підйомі і виконанні роботи з драбини працівник забезпечує власну безпеку (самострахування) за допомогою затискача (самозатягувальне вузла), закріпленого карабіном за страхувальний вузол зачеплення пояса запобіжного Лямочні або за допомогою страхувального каната, який утримує інший працівник ».

Хоча в такому випадку більш безпечним є проведення робіт з використанням засобів підмощування (риштування, підмостки). Крім того, згідно з підпунктом 7.3.28 ДБН А.3.2-2-2009 приставні сходи без робочих майданчиків допускається використовувати тільки для переходу між окремими ярусами будівлі і для виконання робіт, які не потребують від виконавця упору в конструкції будівлі; роботи на приставних драбинах допускаються тільки у виняткових випадках - під час аварії, якщо вона створює небезпеку для життя людини і небезпека руйнування обладнання (для проведення робіт на висоті повинні використовуватися більш безпечні автомобільні підйомники).

завантажуйте інструкції

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2.6 Вимог безпеки при роботі на висоті, затверджених наказом Міністерства цивільної авіації СРСР 30.05.1987 (НПАОП 0.00-7.07-87).

Увага!

Оскільки ДБН А.3.2-2-2009 поширюється на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, реставрацію будівель і споруд, а Правила встановлюють єдиний порядок організації та виконання робіт на висоті, то вимоги безпеки під час проведення поточних ремонтних робіт визначаються саме Правилами (посилання на ДБН А.3.2-2-2009 є неправомірною).

Основна причина недосконалості Правил пов'язана з не зовсім коректно вибраною назвою - «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті», оскільки таку назву вимагає обов'язкового розгляду технології видів робіт на висоті і використовуваних засобів виробництва, а тим самим будуть дублюватися вже наявні нормативні документи (наприклад , більшість видів будівельних робіт передбачає перебування працівника на висоті).

Більш вдалим могло б стати назву «Правила експлуатації засобів захисту при виконанні робіт на висоті» (за аналогією з Правилами експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 253; НПАОТ 40.0-1.07-01). Також варто було б більш детально викласти організаційно-технічні вимоги до безпечного проведення робіт на висоті з використанням наступних засобів виробництва:

  • засоби підмощування;
  • засоби колективного захисту (запобіжні огородження, захисні козирки тощо);
  • засоби індивідуального захисту (безлямковий запобіжний пояс, страхувальна мотузка і т.д.).

Сучасний підхід до організації робіт на висоті ґрунтується на помилковому тезі: якщо робочі місця розташовані на висоті, то і робота, яку проводять на цих робочих місцях, є роботою на висоті. Ця теза ігнорує те, що за певних умов (наприклад, при використанні захисних огороджувальних конструкцій або інвентарного захисної огорожі) роботи на розташованих на висоті робочих місцях можуть не бути роботами на висоті, так як вони не будуть підпадати під визначення «роботи на висоті» і для допуску до цих робіт не буде передбачатися спеціальне навчання.

Читайте також: Класифікація шкідливих і важких умов праці Читайте також: Класифікація шкідливих і важких умов праці

гарячі статті