Як українців обманюють з тарифами на опалення
Платити за опалення цієї зими українці мають відчутно більше.
Платити за опалення цієї зими українці мають відчутно більше - оскільки Кабінет міністрів України своєю постановою від 19 жовтня підвищив ціну газу з колишніх 6958 грн. до 8550 грн. / тис. куб. м для підприємств теплоенергетики. Ті, в свою чергу, вже звернулися до Національної комісії регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг з проханням про підвищення своїх тарифів - оскільки газ є основним паливом для котелень.
Споживач завжди неправий
Наприклад, столичне КП "Київтеплоенерго" хоче підняти свої тарифи з 1 грудня відразу на 32%, з 785,94 грн. до 1038,8 грн. / Гкал. - всупереч заяві прем'єра Володимира Гройсмана, який 19 жовтня на засіданні Кабміну запевняв українців, що опалення подорожчає не більше ніж на 16%. При цьому треба уточнити, що мова тільки про тариф "Київтеплоенерго" на виробництво тепла.
Його відпустку жителям столиці зараз йде по 1354,78 грн. / Гкал. при наявності будинкового або квартирного лічильника і по 31,52 грн. / кв. м - при їх відсутності. У такому випадку після майбутнього підвищення з 1 грудня споживачам доведеться платити з розрахунку 1790,65 грн. / Гкал., Або по 54,33 грн. / Кв. м. Можливо, НКРЕКУ як регулятор трохи стримає апетити тепловиків і підвищення буде меншим: припустимо, не 32%, а "всього" 25% або 28%.
Але тут треба враховувати, що середній тариф "Київтеплоенерго" за останні 4 роки вже злетів з 295,17 грн. до 1104,96 грн. / Гкал., т. е. в 3,75 рази. Тому тепер навіть невелике підвищення відчутно б'є по кишені нечисленних мешканців, все ще здатних платити за "ринковими" розцінками - які правильніше назвати грабіжницькими. А для більшості населення, в ході "реформ" підсаджені Кабміном на субсидії, навіть колишні тарифи вже були непосильними.
Аналогічна ситуація і в інших містах. Так, в м Дніпро за період правління "реформаторів" опалення подорожчало в 3,15 рази, у Львові - в 3,36 рази, в Харкові - в 3,38 рази, в Миколаєві - в 3,46 рази, в Чернігові - в 4,09 рази і т. д. Зрозуміло, якість послуг, що надаються при цьому абсолютно не змінилося: якщо у кого-то в будинку батареї взимку були ледве теплими - вони такими і залишилися. Але в будинках без лічильників платіжки від тепловиків все одно приходять з такими цифрами, як ніби в квартирах у людей мало не субтропіки.
Боротися з цим складно через забюрократизовану процедуру, згідно з якою для початку необхідно в присутності представників постачальника послуги скласти акт про надання її в неналежну якість. Т. е., Простіше кажучи, спочатку треба привести до себе додому когось із ЖЕКу і підприємства теплоенерго, ткнути їх в ледве "дихаючі" батареї, занести все це на папір з підписами і печатками - після чого звертатися до суду.
Оскільки добровільно зробити перерахунок тепловики відмовляються в 100 випадках з 100. Зрозуміло, що бажаючих судитися в українських реаліях знаходиться трохи, у більшості немає стільки часу: годинами чекати черги в судовій канцелярії для прийому позовної заяви і потім місяцями - розгляду позову по суті.
Таким чином, закон в даному випадку не на боці споживача, де-факто захищаючи недобросовісних тепловиків від виплати компенсацій і штрафів. Не кажучи вже про те, що зібрати комісію за участю когось із ЖЕКу і теплоенерго - та ще задачка. Додзвонитися за вказаними у платіжках контактними телефонами, як правило, неможливо.
арифметика шахрайства
У найбільш важкому становищі перебувають мешканці будинків, що не мають можливості обладнати квартири приладами обліку. Мова про радянських проектах з вертикальною розводкою теплоносія - коли по кожній кімнаті та кухні проходить свій окремий стояк. В такому випадку на 3-к. квартиру потрібні 4 лічильника і 4 терморегулятора - а це дуже затратно для середнього домогосподарства. Як, втім, і для квартир з меншим числом кімнат.
Цифри в їх платіжках можуть бути в кілька разів вище, ніж у тих, хто зміг поставити один лічильник тепла на вводі в квартиру (при горизонтальній розводці, застосовуваної в нових будинках). Киянка Олена розповіла Мінпрому, що її батькам-пенсіонерам в Києві в попередній опалювальний сезон потрібно платити по 1600 грн. / Міс. При цьому сама вона платила по 400 грн. / Міс. за квартиру більшої площею - оскільки її квартира обладнана лічильником тепла.
Не дивно, адже всі монополісти, в тому числі енергетики, тепловики і водоканали - мають звичку "забивати" в тариф всілякі витрати, які не мають прямого відношення до надання послуг побутовим споживачам. Наприклад, в 2017 р ПАТ "Київенерго" (правонаступником якого є КП "Київтеплоенерго") за підтримки Кабміну домагалося включення в тариф витрат ... на підготовку до проведення в столиці фіналу конкурсу Євробачення.
Голова Національної комісії регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг Оксана Кривенко 21 жовтня повідомила, що в окремих регіонах України в попередньому сезоні необгрунтовано підвищували тарифи на опалення. За даними моніторингу, проведеного НКРЕКУ, найбільше тариф "задрали" в курортному Слов'янську (Донецька обл.) - на 70,3% вище реально обгрунтованого.
Трохи "скромніше" були тепловики в невеликому шахтарському містечку Тернівці: тут тариф виявився вищим, ніж треба, на 57,1%, в Івано-Франківську - на 41%. У Житомирі жителі платили на 12,2% більше обґрунтованого рівня, в Луцьку - на 12,6%. У ситуації, що склалася О.Кривенко чомусь звинуватила місцеву владу - хоча тарифи для підприємств теплоенерго стверджує очолювана їй Комісія, без цього вони не можуть вступити в дію.
Не менш цікаво, що тільки в Києві місцева влада відреагували на висновки НКРЕКУ, з 9 листопада знизивши тариф на опалення для споживачів без лічильників на 27%, з 31,52 грн. до 23,09 грн. / кв. м. В інших містах не поспішають знижувати планку до реально обгрунтованого рівня. Втім, в "Київтеплоенерго", яке знаходиться в управлінні столичної мерії, теж не поспішають виконувати вже прийняте рішення - в розділі "Тарифи" на сайті комунального підприємства вказані колишні значення.
Крім того, відкритим залишається питання про перерахунок платежів там, де тарифи на опалення за минулий сезон офіційно визнані завищеними. Зрозуміло, що "живі" гроші споживачам послуги ніхто не поверне - але переплата по крайней мере повинна бути врахована в платежі майбутнього періоду. А тут знову тиша. У зазначеній постанові Київської міськдержадміністрації №1902 від 22 жовтня про перерахунок нічого не говориться.
В інших містах, де тарифи на опалення визнані завищеними, місцева влада взагалі проігнорували висновки Комісії - яка, в свою чергу, не поспішає ініціювати їх перегляд - очевидно, керуючись відомою приказкою "що впало - те пропало".
Німецький орієнтир для українського кишені
За підсумками 2017 року населення України використовувало 12,46 млрд куб. м газу для власних потреб (опалення приватних будинків, підігрів води та приготування їжі). У цю ж цифру включені і витрати газу бюджетними організаціями: лікарні, школи, військові частини і т. Д. Підприємства теплоенергетики використали 7,03 млрд куб. м. Разом сумарно виходить 19,46 млрд куб. м. Власний видобуток газу в Україні за цей рік склала 20 млрд куб. м.
Таким чином, країна повністю закриває потреби свого населення в газі для побутових потреб за рахунок ресурсу власного видобутку, собівартість якого знаходиться в межах 110-150 дол. / Тис. куб. м. Або 3080-4200 грн. / тис. куб. м за поточним курсом. Але при цьому "реформатори" змушують населення платити за газ за хитрою формулою. Береться його вартість на віртуальній торговому майданчику NetConnect Germany плюс витрати на транспортування ресурсу з Німеччини до західного кордону України.
Якби імпорт газу в дійсності йшов за такою схемою, то так - приблизно стільки він би і коштував зараз, після підвищення на 23,5%, з урахуванням витрат на транспортування розподільними трубопровідним мереж. Однак насправді ніхто не закуповує газ ні на NCG, ні на центрально-європейському хабі CEGH в австрійському Баумгартені, ні на інший біржовому майданчику ЄС, де в наявності є набагато дорожчий норвезький і голландський ресурс.
Навіть якщо взяти реальну, а не розрахункову вартість імпортного газу, то європейські компанії-посередники перекуповують російський ресурс у "Газпрому" прямо на західному кордоні України та тут же, на місці, перепродують його "Нафтогазу". Т. е. Реальна вартість цього ресурсу набагато менше, ніж формульний розрахунок "ринкової" ціни для населення і теплоенергетики.
По-перше, російський газ в будь-якому випадку дешевше норвезького і голландського, які в тому числі торгуються на NCG. По-друге, на NCG купівля-продаж йде за спотовими цінами, які майже завжди вище, ніж контрактні - часом в 2 рази. А "Нафтогаз" закуповує ресурс у європейських компаній не за спотовими угодами, а в рамках заздалегідь підписаних контрактів. І по-третє, облік витрат на транспортування з Німеччини - це чиста накрутка, оскільки ніхто звідти в Україну газ не качає.
Ну а оскільки вартість палива "забирає" близько 85% в тарифі на опалення - зрозуміло, чому він виходить "космічним" і чому оплачувати такі тарифи мало хто може: вони сформовані за алгоритмом для європейських споживачів, платоспроможність яких в 5-10 разів вище, ніж українців.