Як зробити кар'єру в "Газпромі"?
Принцип Олександра Шайхутдинова - перед тим як потрапити в апарат, необхідно попрацювати на виробництві
Вірний спосіб знайти в "Газпромі" роботу до душі - пред'явити прописку в Санкт-Петербурзі і рекомендації потрібних людей. 11 з 18 нинішніх членів правління "Газпрому" - вихідці з міста на Неві. Навіть на більш низьких рівнях газпромівської ієрархії цей фактор не менш значущий, ніж досвід роботи в газовій або нафтовій промисловості. Наприклад, 29-річний менеджер Олександр Абрамкой за сім років свого трудового стажу встиг попрацювати фінансовим директором в трьох пітерських телекомунікаційних компаніях і заступником генерального директора з економіки та фінансів в ТОВ "Інвестиційна компанія" Аброс "". Цього послужного списку Абрамкову виявилося цілком достатньо, щоб стати віце-президентом "Газпром нафти" з капітального будівництва, благо з пропискою і рекомендаціями у екс-фінансиста телекомів все було в порядку. Коли цього немає, процес працевлаштування в найбільшу компанію країни протікає не так безболісно. 
Віктор Черномирдін
СИСТЕМА ДЛЯ СВОЇХ
Щоб потрапити на роботу в головну контору "Газпрому", безглуздо оббивати пороги кадрових агентств - газовий монополіст з ними просто не працює. "Я жодного разу не бачив відкритих вакансій" Газпрому "", - стверджує Костянтин Борисов, директор кадрового агентства "Анкор Енерджі", що спеціалізується на нафтогазовій галузі. У московському офісі однієї з найбільших світових рекрутерских компаній Brunelenergy також говорять, що із замовленнями на пошук співробітників "Газпром" до них жодного разу не звертався. Кадрова система головної контори ніяким чином не пов'язана із зовнішнім ринком. Єдине підрозділ "Газпрому", яке час від часу підбирає юристів і економістів через кадрові агентства, - "Газпром експорт".
"У" Газпромі "дуже велика роль рекомендацій. Їм потрібно персонально знати людей. Або це повинні бути люди, які пропрацювали на держслужбі ", - вважає Борисов. За своє місце нижчий персонал міцно тримається - більшість прибиральниць, за їх власними словами, працюють в компанії вже не менше 10 років. Воно й зрозуміло.
Дані, які наводяться нижче, отримані 
80% фахівців з дипломами вузів починають кар'єру в "Газпромі" робочими
Номенклатура, тобто кадри з рівнем доходу істотно вище середнього по компанії, починається в "Газпромі" з посади заступника начальника департаменту. Контракти з високопоставленими співробітниками суто індивідуальні, але, за словами джерел в компанії, на рівні заступника начальника департаменту мова звичайно йде про $ 5000 в місяць чистими - це без яких-небудь додаткових виплат.
Середня місячна зарплата по всьому "Газпрому", вважаючи видобувні підприємства в Ямало-Ненецькому автономному окрузі і "трубу", становить 29 000 руб., Середній місячний дохід c урахуванням додаткових виплат - близько 41 000 руб. У головній конторі останній показник істотно вище - 75 000 руб. П'ять років тому було всього 15 000 руб., Багато хто дивився на сторону: в Лукойлі, наприклад, платили в 2,7 рази більше при порівнянній системі пільг. Якщо врахувати інфляцію, реальний дохід газпромівців з тих пір, за розрахунками
, Виріс в 2,8 рази. "Газпром" став привабливим роботодавцем. А після того як запрацює компанія з будівництва житла, стане ще привабливішим. Як же туди пробитися?
РОБОЧА ГАРТ
Зробити кар'єру в "Газпромі" все ж можна. Навіть без пітерського минулого. Найбільш поширений шлях наверх, ніж прямий маршрут Санкт-Петербург-вулиця Наметкина, як і раніше починається в "Газпромі" на газових промислах або трасі. "Щорічно в нашу компанію приходять 1000-1200 молодих фахівців", - розповідає директор Корпоративного інституту "Газпрому" Олександр Бухаров. У технарів у підрозділів "Газпрому" потреба є завжди - хоча б через природного зменшення населення. Всього в структурах газового монополіста працює 330 000-340 000 чоловік, а якщо рахувати дочірню хімічну компанію "Сибур" - майже 400 000. Постійно хтось іде на пенсію, хтось просувається по кар'єрних сходах. Тому компанія просто змушена приймати на роботу недавніх студентів-технарів, навіть коли їх рівень залишає бажати кращого. "У" Газпром "приходять випускники 40-50 вузів. В даний час існує проблема адаптації молодих фахівців, які прийшли після інститутів ", - дипломатично роз'яснює Бухаров. У будь-якому випадку в компанії прагнуть зберегти давню традицію - після закінчення інституту призначати випускника на робочу, а не на інженерну посаду. Шанс потрапити зі студентської лави одразу в білі комірці є хіба що у випускників з фінансовою дипломом - але і то тільки в тому випадку, якщо на місце немає претендентів з досвідом. "Це одна з необхідних умов. Традиційно 80% молодих фахівців починають з робочих посад. Тоді з них вийдуть хороші інженери, керівники. Теорія теорією, але практика залишається практикою ", - міркує Бухаров. Тієї ж думки дотримується заступник начальника департаменту з транспортування, підземного зберігання і використання газу "Газпрому" Олександр Шайхутдинов: "Я швидше противник того, щоб молоді технічні фахівці відразу потрапляли в апарат. Три роки треба опрацювати на виробництві - наприклад, на газотранспортному підприємстві ".
Приблизно таким чином розвивалася його власна кар'єра, хоча спочатку він не збирався працювати в "Газпромі". У його структуру Шайхутдинов потрапив в результаті розподілу в 1981 р після закінчення Уфимського авіаційного інституту. Який зв'язок між газом і авіацією? В "Уралтрансгаз", куди потрапив Шайхутдинов, в ту пору впроваджували компресорні станції на базі авіаційних двигунів. У підсумку він виявився в Оренбурзі слюсарем 6-го розряду з зарплатою 220 руб. (Зарплата інженера становила близько 140 руб.). Через півроку його перевели на посаду інженера з ремонту, потім в начальники цеху, а потім і в начальники станції - на все пішло близько трьох років. "Я став шукати можливості розвиватися. Думав поїхати на "Баштрансгаз", але несподівано надійшло запрошення у знову організований "Пермтрансгаз" ", - розповідає Шайхутдинов, який посів через кілька років пост головного інженера цього підприємства. У 1993 р його нарешті запросили на роботу в Москву. "Все йшло природнім шляхом. Крок за кроком. Тільки освоївся, озирнувся - потрапляєш на наступний етап. Не було ніякого [спеціального] прагнення ", - зазначає Шайхутдинов. Cвою нинішню посаду заступника начальника департаменту він зайняв у 2001 р - через 20 років після приходу в газову промисловість.
Досвід Олександра Шайхутдинова - приклад того, як "Газпром" цінує лояльність своїх співробітників. Коли він переїхав до Москви, то квартири в "Газпромі" вже не давали, а продавали. Один з менеджерів, які займали солідну посаду в "Газпромі" на початку 1990-х, розповів
, Що у нього щомісячні платежі за квартиру в якийсь момент перевищили зарплату. При тому що поруч - як в Москві, так і на промислах - нафтові компанії пропонували в рази більше. "Генеральний директор дочірньої компанії" Газпрому "з річним оборотом $ 50 млн отримував $ 5000 в місяць. А помічник генерального у нафтовій компанії - $ 20 000 ", - згадує колишній менеджер. Надалі, як уже сказано, перекіс у зарплатах з нафтовиками зник. Багато з тих, хто не кинув "Газпром" у важкі часи, були винагороджені. "Зараз зарплату я вважаю гідною, вона відповідає кваліфікації", - стверджує Шайхутдинов. В якийсь момент і у нього виникло бажання піти з "Газпрому" на одне з підприємств з виробництва авіадвигунів. Але все ж залишився, оскільки "в процесі роботи я так чи інакше супроводжував авіаційну тематику". ШЛЯХ У РЕЗЕРВ
Деякі з тих, хто залишав "Газпром", намагалися потім повернутися, проте концерн зазвичай не горів бажанням брати їх назад. "І це правильно - треба бути послідовним", - вважає Олександр Шайхутдинов. На думку Костянтина Борисова з агентства "Анкор", для "Газпрому" лояльність співробітника до компанії взагалі важливіше, ніж професійні якості. Хоча б тому, що останнє - не така велика проблема.
В "Газпромі" налагоджена система навчання нових співробітників. Молодими спеціалістами займається московська філія Корпоративного інституту "Газпрому". Протягом двох тижнів 100-120 свежепрібившіх навчаються в умовах жорсткої конкуренції. У перший тиждень вони отримують загальні знання про історію "Газпрому", стратегічні завдання, традиціях компанії, з економічних питань та психології. Другий тиждень - ділові ігри. З 100-120 чоловік відбирають 15, максимум 20, які продовжать вчитися далі. Потім їх можна зарахувати до кадрового резерву або послати на стажування за кордон, розповідає директор інституту Бухаров. Менеджери, які тільки призначені, проходять навчання майже як молоді фахівці. Не гидують навчанням, до речі, і керівники найвищої ланки. Наприклад, Андрій Круглов, заступник голови правління, який курирує фінанси, вже три роки вивчає англійську мову.
Більшість керівників в "Газпромі" проходять ступені кар'єрних сходів без різких стрибків, одну за одною - від провідного спеціаліста до начальника управління та вище. Чергового підвищення можна чекати роками. Прискорити процес допомагає навчання в школі кадрового резерву. "Близько 30% наших слухачів через якийсь час просунулися по службі", - говорить Бухаров.
В "Газпромі" є правило: на кожну посаду має бути підготовлено мінімум три людини. Якщо виникає вакансія, проблем з підбором керівника майже не буває. Корпоративний інститут щорічно готує 5-6 груп резервістів. "Як правило, керівники є технарями. Вони виростають з інженерів, і їм не вистачає знань в області менеджменту, управління фінансами. Ці знання ми намагаємося їм давати тут ", - пояснює Бухаров.
Є також спеціальний резерв голови правління. Одна група була створена в 2004 році, друга завершила навчання в минулому році. В першу групу зібрали 17 осіб з числа керівників дочірніх товариств (закінчили курси 15 осіб), в другу - 10 осіб з головної контори (закінчили 7). В основному це були заступники гендиректорів "дочок", начальники управлінь та заступники начальників департаментів. З них створювали команду, здатну вирішувати спеціальні завдання, такі як виведення підприємства з кризової ситуації або робота в створюваному з нуля підприємстві. Всього за рік інститут "Газпрому" випускає 3500 осіб, навчання кожного обходиться в 3200-3600 руб. в день. Середній термін навчання - два роки, протягом яких "студенти" проходять шість так званих модулів, приїжджаючи для інтенсивного навчання і отримання завдань на два тижні по кожному модулю. Кого відправляти вчитися, вирішують кадрові служби дочірніх підприємств.
Проте "Газпром" відчуває дефіцит інженерних і технічних кадрів. Без блату на потрапляння в номенклатуру у фахівця можуть піти десятиліття, а таке терпіння є далеко не у всіх. Прискорити кар'єру для всіх неможливо: кількість керівних посад обмежена. Але можна тримати людей зарплатами, а ще краще - квартирами. Що в "Газпромі" і роблять.
ПРОСТІ ЧИСЛА
Фото: Павло Горшков
$ 130 витрачає "Газпром" на навчання співробітника в день. За рік навчається 3500 газпромівців
4 поради початківцям
1. Заповніть вакуум
Якщо немає вакансій, постарайтеся влаштуватися на роботу на "декретні" місця. Продемонструйте працьовитість і лояльність. Якщо вас помітять, то залишать.
2. Кризовий маркетинг
Отримайте інженерну спеціальність: технічних фахівців "Газпрому" не вистачає. Особливо в ціні механіки і фахівці по турбін.
3. Попрацюйте без диплома
Якщо ви студент або аспірант університету нафти і газу імені Губкіна або будь-якого іншого з півсотні вузів, з якими співпрацює "Газпром", - пройдіть в "Газпромі" практику. Шанси отримати пропозицію про роботу різко зростуть.
4. Будьте скромнішими
Заздалегідь будьте готові працювати за порівняно невеликі гроші. Головне - отримати підвищення. Між вищими і нижчими ланками в ієрархії "Газпрому" існує принципова різниця в матеріальних благах.
ІНШИЙ ШЛЯХ
Як спікер "Газпрому" отримав своє місце, не будучи "пітерським"
Створювати "Газпрому" імідж - непроста справа
Сергій Купріянов став "обличчям" газової монополії в розпал відключень України і Білорусії, вперше з'явившись на телеекрані 18 лютого 2004 г. Його посада - заступник начальника департаменту з інформаційної політики, прес-секретар голови правління - відноситься до числа номенклатурних. Отримав її Купріянов несподівано навіть для самого себе.
Уродженець міста Вязьми Смоленської області Сергій Купріянов закінчив МФТІ. В інституті займався економічними моделями і на 4-му курсі почав працювати у відомому тоді консультаційному агентстві "Соболєв". "Ми займалися підготовкою звітів про компанії-емітенти. Прообраз того, що зараз роблять аналітики інвестиційних банків ", - розповідає Купріянов. Агентство випускало бюлетень Russian Money, а також журнал "Ринок цінних паперів". Згодом консалтинг відмер: нішу зайняли аналітики інвестбанків. Працювали в агентстві люди розійшлися по фінансовому ринку. Купріянов, будучи заступником головного редактора "Ринку цінних паперів" і головним редактором видання "Управление компанией", мав широке коло контактів. Одному з його знайомих запропонували попрацювати в "Газпромі" прес-секретарем Олексія Міллера, але він відмовився, вважаючи за краще інший варіант. А на своє місце запропонував Купріянова, який після співбесід з тодішнім начальником департаменту з інформаційної політики Олександром Дибаль і особисто Міллером в 2003 р отримав свій нинішній пост. З тих пір Купріянов супроводжує Міллера у всіх поїздках і щодня обговорює з ним, що говорять про "Газпромі" і що намагається донести до суспільства сам "Газпром".
Матеріал розміщений на сайті HRM.RU
Ну що це за підхід?Як же туди пробитися?
Який зв'язок між газом і авіацією?