АКТОР СЕРГІЙ ВИНОКУРОВ: "порівнює себе з циганами: ПОБУВАВ ДЕ ТІЛЬКИ МОЖНА"

1. Молодий і харизматичний актор Сергій Винокуров з вересня працює в трупі Каменського театру. У свої...

Молодий і харизматичний актор Сергій Винокуров з вересня працює в трупі Каменського театру. У свої 28 - він встиг попрацювати в різних українських театрах. У новому сезоні городяни зможуть побачити Сергія в ролі Голохвастова у виставі «За двома зайцями». Про враження, нових і старих ролях, а ще про сім'ю і про творчі плани «5692» https://www.5692.com.ua/news/1804234 поспілкувався з молодим артистом.

- Розкажіть трохи про себе: звідки ви, чому вирішили стати актором, чи був хтось актором у вашій родині?

- Сам я з Кременчука. Мої батьки до акторської професії відношення не мають. Мама - педагог, тато - пожежний. Навчався в художній школі, і думав стати художником. Але, потім, я почав брати участь в КВК, грати в шкільних спектаклях. Мені дуже сподобалася реакція глядачів, всі сміялися. Це так здорово, так цікаво, мені це шалено сподобалося. І тут прийшло рішення: «Все, Сережа, йдеш в артисти!» Так, я вступив до Дніпропетровського театрального коледжу, який закінчив в 2010 році. Поки вчився в коледжі, працював в дніпропетровському театрі пантоміми «Гамаюн».

- Перший театр, в який я потрапив за розподілом з коледжу - Донецький театр ім. Артема. Пропрацював там буквально місяць, потім мене потягнуло на романтику, творчість, море, і я поїхав до Севастопольського академічного російського театру ім. Луначарського. Тут було багато хороших приїжджих режисерів: московських, пітерських. Режисер Григорій Ліфанов дав мені роль князя Коте в спектаклі «Ханума», де я і співав, і танцював. Чудова режисерська робота. Ліфанов навіть змусив одного з акторів під час вистави сісти поруч з глядачами, і чистити апельсин, щоб створити живу атмосферу, що відбувається на сцені. Класний режисер! Пояснював все до дрібниць! Грав Яго з «Отелло». Ця роль була швидше для дорослого чоловіка, ніж для молодого. І, спочатку я злякався: «Сережка, ти ж не впораєшся!». Але режисер зробив двох Яго: я зіграв духу, який співав арії. Вокальна частина була непроста, багато праці потрібно було вкласти. Тим більше для артиста, який не знає нот, це дуже складно. Але ми намагалися, вийшло. За роль Яго мені навіть вручили театральну премію Г.Апітіна. Ще грав в казках.

- Чому не залишилися в Севастопольському театрі?

- Не склалося з житлом. І я поїхав до Дніпра, влаштувався в Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Шевченко.

- Які ролі вам найбільше запам'яталися?

- Князь Коте в спектаклі «Ханума». Сподобалася сама робота над виставою. Ніде не бачив, щоб так працювали з артистами. Мене вразило, що режисер дає такі ролі молодим акторам. Він давав можливість самим придумати, що ми хочемо. Потім переглядав усі, залишав, що йому потрібно. Але не змушував працювати за шаблоном.

Знакова роль для мене - роль Голохвастова з вистави «За двома зайцями», якого я зіграв в Дніпропетровському театрі. У Кам'янському театрі мене теж це чекає. Буду робити все, щоб вийшло. Для кожного молодого актора зіграти Голохвастова це щось неймовірне. Взагалі, по невеликому досвіду, в театрах не дають можливості молодим артистам грати такі ролі. В основному, грають заслужені артисти, маститі актори. Помітив, що в Кам'янському театрі дають можливість молодим акторам спробувати себе в серйозних ролях.

- Як вас занесло в наш театр?

- Зараз живу в Дніпропетровську. А сюди занесло в плані творчому. Хочеться розвиватися, попрацювати з іншими режисерами. Тим більше, тут працює мій хороший друг, режисер Борис Анатолійович Рева. Він мене, так би мовити, і переманив. До того ж тут актори займаються хореографією, вокалом, що для мене теж дуже важливо.

- Ви такий молодий, а вже встигли скрізь побувати?

- Порівнюю себе з циганами. Там побував, там побував. Але життя одна, не можна зупинятися. Відчуваю, якщо все - «капець», потрібно їхати далі. Якщо я знайду те місце, де буду відчувати себе комфортно, знайду свого режисера, і повну концентрацію почуттів, залишуся в тому місті, і не важливо, маленький це місто, або великий.

- А вистачає часу на роботу, халтури, особисте життя?

- У мене все життя така. У мене є своя сім'я, двоє синів: Олександр Сергійович (3 роки) і Максим Сергійович (5 років). Тому, у мене там такий театр, там дивовижні хлопці, такі класні актори, очей не відірвати. Дуже складно все поєднувати. Є лінія творчості, є лінія побутових речей, життєвих, необхідних. Ще й їзда, це непросто, ніхто цього не оцінить, не зрозуміє, поки сам не спробує. Треба бути Супермена, щоб поєднувати особисте життя з зароблянням грошей. Якби був телепорт, було б зручніше.

- Про яку ролі мрієте?

- Моя мрія збулася, причому двічі. Цікаво було б зіграти Фігаро. Є відчуття, що в мені є щось внутрішньо від нього. Цікаво було б щось спробувати з Гамлета. До самого Гамлета мені ще далеко. Але, якщо дадуть цю роль, не відмовлюся. Але, моя головна мрія - роль князя Мишкіна. Це шалено складна роль, і щось у мені є від нього. Потрібен ще режисер, який це побачить і зрозуміє. Річард ІІІ ще подобається, старий сеньйор Тодеро. Але, потрібно стати постарше.

- Чим захоплюєтесь у свій вільний час?

- На хобі практично часу немає. Футбол і рибалка - основні захоплення. Це те, що найбільше подобається, заспокоює, розслаблює. У цих захопленнях намагаюся знайти точки дотику з творчістю.