Бойовий клоун Путіна: сага про кулеметник
11:42 (Оновлено 29.10.2018 о 11:44)
Про це сепарасте ходять легенди, бо свій "шлях самурая" він закінчив як справжній бойовий клоун Путіна.
Жив-був гультяй. З горем навпіл він отримав диплом токаря, відслужив в армії України, одружився. Потім діти, завод, горілка, бив і дружину, і дитину по п'яні.
Настав 2014 рік і настав російське бидло на Донбас. Чувак в числі перших верещав про Хунту, біндер і мовний патруль. І пішло токар ваівать. Точніше поїхало. У Слов'янськ.
У Слов'янську чувак наробив ваааще модних фоток, гроші віджимав у підозрілих цивільних, мародери. Але ... Після першого серйозного бою токар рвонув на Донецьк, дезертирував тобто. Поїхав сепараст на отжатом у біндери авто.
У Донецьку токар став кулеметником. Правда, його спеціальність були не американці, а кури, індики і гуси [деяким птахам і домашнім тваринам він навіть нацистські клички давав, виховував у собі лють до ворогів так би мовити]. Також чувак мародерів від душі, асвабаждал так сказати. За украм було ссикотно стріляти токареві, бо Укриття здачі давали так, що мало не здасться.
Настрілявшись в гусей і побачивши, що Путін не воскрешає, а також отримавши поранення а-ля Гришин, вирішив токар зав'язати з військової "кар'єрою".
Сепараст звільняється, отримує мудаль "за абарону Слов'янська" і йде на громадянку. Життя вдалося у токаря: машину віджав, мядаль отримав, фотки зі зброєю є вконтакте, дружина повернулася, квартиру у сусіда кропу віджав. Американська мрія - це фуфло, бо токар за півроку ну вааааще піднявся.
Але гроші з мародеркі швидко закінчилися - потопав токар таксувати на віджатої машині, не хочеться була на завод йти знову. Перших пару місяців все гуд, грошик зароблялася, але ... Але потім прилетіла обратка за мародерку, отжатую квартиру і машину. Точніше бумеранг: в один прекрасний день його висадили під дулами автоматів з віджатою машини асвабадітілі, які поспішали в Горлівку, і поїхали. Крики про Слов'янськ не допомогли, токар лише в морду за крики про те, шо він свій вихопив прикладом автомата.
Чудо образився і пішов заяву накатав поліцаям, мовляв какжитак, миня Абід. Поліцаї заяву прийняли і сказали шо знайдуть авто абізатільна. І не збрехали - через три доби згорілу машину знайшли під Горлівкою.
Токар з горя тиждень бухав, бо шкода було йому віджате авто, звик він до нього. Але потім довелося думати йому, де гроші шукати і роботу. І пощастило чуваку - влаштували його по знайомству охоронцем у в'язницю [вертухаїв].
Начебто все гуд, знову життя налагодилося - 9000 Фубля + пайок. Але, коли не щастить, то не щастить - прилетів ще один бумеранг від долі токареві: виявилося, що в числі ув'язнених, яких він охороняти повинен, є ті, хто з ним в Слов'янську воювали, російські. Коротше, токарю поставили умову: або ти перетворюєшся в золоту рибку для ув'язнених росіян, або про дезертирство і отжатом авто дізнаються і зона, і мигиби динири.
Виходу у сепараста по суті не було - став він шісткою укладених росіян [прям як на війні в Україні] і став виконувати будь-які побажання в міру своїх можливостей.
Але на цьому чорна смуга коллаборанта не закінчилася, бумеранг вирішив, що урок не засвоєний і прилетів до сепарасту знову. Начальству в'язниці донесли про те, що вертухай на побігеньках у в'язнів. І це не сподобалося старшим офіцерам. Дуууже не сподобалося.
Начальство попросило чергових офіцерів розібратися в ситуації і доповісти. Наказ був зрозумілий: вертухая запросили в закрите приміщення в'язниці пояснити причини своєї поведінки. Також запросили двох росіян, які воювали в Слов'янську.
Почувши версії і токаря, і ув'язнених, токаря попросили залишитися. На додатковому розмові, на токаря відпрацювали удари майже всі воени спецназу динири з упокорення зони. Карали чувака за дезертирство і за те шо прогнувся перед ув'язненими. Карали години 2, а потім подзвонили в швидку.
У кареті швидкої допомоги сказали лікарям, шо охоронець впав зі східців, бо був трохи п'яний. На ранок начальство в'язниці дізналося про нещасний випадок і попросило передати нам не обережного охоронцю, щоб мовчав, бо здамо тебе як дезертира динири.
Токар зрозумів, що скандалити без толку і відлежав у лікарні. І після виписки потопав токар попросив його перенаправити в Макеевкскую колонію через сімейні обставини.
Ну а бумеранг не збирався зупинятися і продовжив свою роботу. У Макіївці укладеним хтось шепнув, що новий охоронець фанат бори моисеева, любить фарбуватися і все таке. Це ну дуууже не сподобалося укладеним, бо мало того, що вони не особливо толерантні до людей з нетрадиційною орієнтацією, так ще і токар постійно знаходився на подвір'ї, в безпосередній близькості від уркаганів.
Ну, ви зрозуміли - бумеранг продовжив лупцювати горе-сепараста: ув'язнені тупо не давали життя новому охоронцеві - то помиями обіллють його, то лайном обгидили. Скільки не намагався знайти спільну мову вертухай з підопічними, нихера не виходило. Навіть до авторитету напросився на поговорити, але був посланий зі словами, мовляв ти як вертухай говно, як людина теж гівно і потонеш в лайні.
Бумеранг продовжував свою справу, охоронця постійно принижували і виставляли ідіотом перед ув'язненими і товаришами по службі. Але одного разу вертухай зник, прям під час несення чергування.
В'язницю підняли на вуха, почали шукати пропажу. І таки знайшли. В туалеті вуличному, який з дерева. Як виявилося, хтось підпиляв дошки в туалеті, охоронець впав і захлинувся в лайні.
Начальство винних не знайшла, лише виписали догану завгоспа колонії за те, шо за туалетом не догледіли. Дружині горе-охоронця видали 2 зряплату на похорон, справу закрили як нещасний випадок. Так і просрав своє життя колаборант.
Мораль. Напевно в рай потрапив.
PS Хочеш допомогти російському окупантові приїхати додому в труні? Це просто - інструкції на сайті http://hunta.in.ua/