Червона троянда
Про Московському обласному санаторії позалегеневих форм туберкульозу "Червона Роза"
У 2006 р виповнилося 80 років Московському обласному санаторію позалегеневих форм туберкульозу "Червона Роза".
Спочатку санаторій був відкритий в якості дитячого кістково-туберкульозного стаціонару на 100 ліжок і підкорявся Мосгорздравотделу. Назва "Червона Роза" було присвоєно установі в честь відомої революціонерки Рози Люксембург.
Першим головним лікарем санаторію був призначений С. К. Седлецький, під керівництвом якого в непристосованому тоді будівлі відкривалися необхідні для лікування хворих дітей функціональні підрозділи і служби. За спогадами сучасників, від персоналу лікарні в той час були потрібні воістину героїчні зусилля для виконання цих нелегких завдань. Вже до 1930 в основному було завершено капітальний ремонт будівлі, споруджені водопровід, каналізаційна мережа, теплопостачання, завезено необхідне обладнання, укомплектовані кадри, створено потужне підсобне господарство.
У 1936 р в санаторії вже розгорнуто 360 дитячих костнотуберкулезних ліжок. В установі в той час здійснювалося комплексне лікування з використанням санаторно-ортопедичного режиму, кліматотерапії, лікувальної фізкультури, посиленого харчування. Поряд з лікуванням в стаціонарі активно проводилась навчально-виховна робота, в штат було прийнято 44 педагога-вихователя.
У 30-40-ті роки хворих в стінах санаторію систематично консультували професори Т. П. Краснобаев, В. Г. Штефко, А. І. Струков. З 1932 р постійно проводилися конференції по кістково-суглобового туберкульозу під керівництвом проф. К. Д. Єсипова.
Санаторій "Червона Роза" 1964-1983 рр.
У цьому розділі представлені фотографії з журналу під назвою "ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ 1-го хірургічного відділення санаторію" ЧЕРВОНА РОЗА "".
дивитися >>
У жовтні 1941 р санаторій разом з 288 хворими дітьми евакуюється в Челябінську область. Медичний персонал санаторію і в важких умовах воєнного часу забезпечував лікувальної допомогою не тільки пацієнтів, але й місцеве населення.
У будівлі санаторію з 1941 по 1945 р розмішався військовий госпіталь, в якому працювали і багато співробітників "Червоної Троянди". За роки існування госпіталю в його стінах були врятовані і повернуті в дію тисячі радянських воїнів.
У жовтні 1945 р санаторій "Червона Роза" знову повернувся до своїх стін. Вже до 1946 р практично були відтворені всі умови для комплексного лікування, виховання і навчання дітей. В цьому ж році санаторій стає і хірургічним стаціонаром. Активну роль в становленні хірургічні методи лікування в санаторії "Червона Роза" зіграли завідувач кістково-хірургічним відділом Московського інституту туберкульозу К. Е. Покотилов і перший завідувач хірургічним відділенням санаторію колишній військовий хірург, заслужений лікар РРФСР Н. А. Голубєв. Ними були виконані перші операції на гомілковостопному і колінному суглобах. У так звану, доантібактеріальную епоху, з 1946 по 1950 р, в санаторії успішно виконано вже 129 операцій при кістково-суглобовому туберкульозі у дітей.
У міру зменшення дитячої захворюваності кістково-суглобовий туберкульоз в санаторії "Червона Роза" було розпочато перепрофілювання в дорослий стаціонар. У 1965 р відкрито відділення для дорослих хворих на 100 ліжок, в 1967 р - на 150 ліжок, а в 1970 р санаторій був повністю перепрофільований в стаціонар позалегеневих форм туберкульозу для дорослих. У його складі функціонували 2 костнотуберкулезних відділення по 75 ліжок і 100-ліжковий відділення для хворих сечостатевим туберкульозом. Під нові функції в санаторії були організовані всі необхідні підрозділи - операціонноперевязочний блок, анестезіологічна служба. З 1970р. в санаторії "Червона Роза" здійснюється повний комплекс спеціалізованого лікування позалегеневих форм туберкульозу.