Чи піде туркменський газ знову в Росію?

Недавні переговори в Сочі президентів Росії і Туркменістану можна по праву віднести до подій, які мають для наших країн стратегічну і історичну значущість. У зв'язку з тимчасовим припиненням імпорту в РФ туркменського газу (в 2015 р) і різким збільшенням його експорту в КНР (заплановано понад 30 млрд. Кубометрів на 2016-й), а також через погіршення ситуації на афгано-туркменському кордоні, зарубіжні ЗМІ стали висловлювати припущення про те, що «Москва втратила Ашхабад», а ресурси Туркменістану все активніше тяжіють до Китаю. А недавні переговори керівництва Туркменістану з представниками урядів Катару і Саудівської Аравії щодо можливої ​​участі цих країн у створенні газопроводу Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія були розцінені низкою іноземних експертів як чи не остаточний «догляд» країни зі сфери російського впливу.

У сочинській резиденції «Бочаров ручей» 1. листопада пройшли переговори Володимира Путіна і Гурбангули Бердимухамедова

На зустрічі з В. Путіним глава Туркменістану відверто заявив: «Якщо подивитися на те, що відбувається в світі, виходячи з економічної ситуації, сумарно, може, якісь показники у нас і знизилися. Але за останні роки ми все-таки тримаємо хороший баланс експорту-імпорту ». З таким висновком глава Російської держави погодився: «Хотів би відзначити, що, незважаючи на відомі складності в економічній сфері, в рублевому еквіваленті зростає наш товарообіг».

Крім того, Ашхабад і Тегеран ініціюють проект нового євроазіатського коридору Перську затоку-Іран-Туркменістан і далі в напрямку на Росію і КНР (через Узбекистан і Казахстан). Він, крім усього іншого, має важливе значення для посиленого азіатського вектора у зовнішній торгівлі і політиці РФ. З цієї причини, а також через наявність відповідних досвіду і технологій Росія могла б брати участь в створенні такого коридору.

У зв'язку з цим Г. Бердимухамедов запросив главу Росії взяти участь у глобальній конференції з транспорту - вона відбудеться під егідою ООН 26-27 листопада ц.р. При цьому глава Туркменістану зазначив, що «у нас в країні є широка мережа транспортної інфраструктури, а в Прикаспійському басейні ця тема набуває більш масштабний характер. Російське ж участь в цьому форумі, звичайно, додасть ще більший імпульс розвитку транзитних коридорів не тільки для Середньої Азії, але і в південно-східному напрямку ».

Російській стороні запропоновано розширити взаємовигідне співробітництво в сфері АПК, нафто- і газопереробки, текстільпрома, ряді інших галузей. До слова, на початок року в Туркменістані за участю російського капіталу було зареєстровано понад 190 підприємств, які реалізують понад 240 інвестиційних проектів. Президент РФ високо оцінив ці ініціативи, заявивши, що «ми обов'язково це все опрацюємо і скористаємося. Вважаю, що реалізація цих ідей піде тільки на користь нашим відносинам ».

Характерно і те, що глава Туркменістану в бесіді з В. Путіним дав зрозуміти, що його країні необхідна подальша російська підтримка для політико-економічної стабільності. А саме: «Ми - нейтральна сторона і вдячні Вам за те, що ви не тільки двічі нас підтримали, але навіть були співавторами нейтралітету Туркменістану». Очевидно, що саме ця підтримка стримує експорт ісламського радикалізму з Афганістану, та й не тільки звідти.

Тим часом статистика підтверджує сприятливі тенденції в торгових зв'язках між обома країнами. За останніми статистичними даними (02.10.2016), у 2-му кварталі товарообіг зріс більш ніж удвічі - до 431,52 млн. Дол. В порівнянні з аналогічним періодом 2015 го. При цьому туркменістанського експорт в РФ зріс майже до 250 млн. Дол. (Проти 229 млн. У 2015-му).

Важливо й те, що в товарній структурі російського експорту в цю країну переважають саме високотехнологічні товари - майже 52% від усього обсягу експорту; на частку машин, устаткування і транспортних засобів доводиться ще близько 15%, на продукцію хімпрому - майже 8%.

Що стосується Туркменістану поставок в Росію, частка в них різного устаткування (в основному для хімпрому) склала в 2-му кварталі ц.р. понад 80%, продукція хімічної промисловості - близько 10%, а текстильних товарів - до 5%. Причому поставки бавовни-сирцю збільшилися в порівнянні з тим же періодом 2015 р більш ніж на 4 млн. Дол., А пластмас - на 6,2 млн. Дол.

Характерно і те, що частка туркменістанського бавовни в загальному обсязі його поставок з екс-СРСР в Росію досягла майже 30%, що приблизно в півтора рази більше, ніж в тому ж періоді минулого року. Причому ці поставки були на 10-13% дешевше, ніж з інших країн. Останнє дуже значимо для російського легпрому, оскільки він на 100% залежить від імпорту «білого золота». Планується, що експорт туркменістанського бавовни-сирцю за 2016-2017 рр. збільшиться на 25-30%. Зауважимо, що його поставки вигідні не тільки з-за вигідних для РФ цін і високої якості. Але ще й тому, що відстань для перевезень цієї сировини в європейський регіон Росії (там зосереджені основні текстильні потужності РФ) на 15-25% коротше в порівнянні з маршрутами з Узбекистану, Таджикистану та півдня Казахстану.

Наведені дані показують, що взаємна торгівля обох країн має в основному індустріальний характер. Що ж стосується поставок туркменського газу в РФ, то вони можуть бути відновлені з урахуванням прагнення Ашхабада урізноманітнити географію свого газоекспорта і, отже, в меншій мірі залежати тільки від китайського споживання. Тобто орієнтуватися в цій сфері не тільки на поточний і перспективний попит в КНР. У свою чергу, відновлення газопостачання в РФ послабить конкуренцію на китайському ринку між російським і Туркменістану газом, що вигідно російській стороні.

Плюс до того в Росії може бути затребуваний досвід Туркменістану з розвитку нафтогазохімії: за темпами її розвитку, в т.ч. за темпами зростання експорту продуктів цієї галузі, наш партнер з початку 2000-х лідирує в екс-СРСР.

Заступник гендиректора Центру з вивчення пострадянського простору МДУ Олександр Караваєв вважає, що «питання відновлення РФ закупівель туркменського газу, а також виділення кредиту Туркменістану можуть бути вирішені Росією». Якщо, на його думку, «будуть отримані будь-які гарантії не тільки економічного, але і політичного характеру в плані того, що Туркменія стане уважніше ставитися до російських проектів, пов'язаних зі зміцненням колективної безпеки в Центральній Азії». А в останньому тренді, повторимо, Туркменістан, як і РФ, теж все більше зацікавлений.

Чи не економікою єдиної харчуються відносини двох країн. 6 листопада в Російській академії мистецтв відбулася виставка-презентація книги «Мальовничі легенди Стародавнього Мерва», випущеної напередодні загальнонаціональної акції в Туркменістані «Рік шанування спадщини, перетворення Вітчизни»

Фото https://rg.ru/2016/11/01/prezidenty-rossii-i-turkmenii-obsudili-nereshennye-voprosy.html; http://www.turkmenistan.ru/ru/articles/42107.html