Договір підряду - «пастка» для підрядника і замовника

«Однією з найважлівішіх проблем сегодня є Залучення роботодавцями до Виконання робіт ПРАЦІВНИКІВ на підставі Тимчасових цивільно-правова угода без оформлення трудових отношений. Як наслідок, роботи підвіщеної небезпеки віконуються працівнікамі без відповідної фахової подготовки и знань безпечного прійомів їх ведення. За статистикою, понад 70% Нещасний віпадків стається через низьких кваліфікацію и низьких рівень знань по вопросам охорони праці, недостатню обізнаність про Безпечні методи роботи ».

Хохотва О. І.,
голова Держгірпромнагляду

Згідно ст. 43 Конституції України, «кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці».

При виконанні робіт за договором підряду (субпідряду) щорічно в Україні відбуваються сотні нещасних випадків з тяжкими та смертельними наслідками, основною причиною яких є відсутність безпечної організації праці. Основними видами робіт, при виконанні яких за договором підряду найбільш часто відбуваються нещасні випадки, є роботи на висоті і верхолазні роботи, землерийні та будівельні, електротехнічні, водолазні, підземні роботи і інші. Основним травмуючим фактором є падіння з висоти (до 60%).

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦКУ), будь-який громадянин (підрядник) має право за договором підряду виконувати певну роботу на свій ризик за завданням замовника. При цьому в обов'язки замовника входить тільки приймання роботи і її оплата, від інших обов'язків, в тому числі організації охорони праці, замовник звільняється.

Ч. 3 зазначеної статті ЦКУ зобов'язує підрядника (субпідрядника) при виконанні окремих видів робіт, встановлених законом, мати спеціальний дозвіл. Очевидно, під окремими видами робіт законодавець мав на увазі і роботи з підвищеною небезпекою, так як при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, зазначених у переліку постанов Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107 (26 видів), потрібен дозвіл ( «Дозвіл» ) Держгірпромнагляду. А ось допуск до виконання робіт з підвищеною небезпекою, згідно вимог «Типового положення про порядок проведення навчання и Перевірки знань по вопросам охорони праці та ПЕРЕЛІК робіт з підвіщеною небезпеки» від 26.01.2005 року, передбачає проходження спеціального навчання та перевірку знань з питань охорони праці працівниками по 137 видам робіт.

Вимоги до спеціального навчання і умови допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою вказані в ст. 18 Закону України «Про охорону праці».

Так, до робіт підвищеної небезпеки відносяться роботи, при виконанні яких існують виробничі ризики створення необхідних умов для впливу вражаючих факторів на працівника в зв'язку з характером виконуваної роботи. При виконанні таких робіт, крім звичайних заходів безпеки, необхідна розробка додаткових заходів, що забезпечують безпеку при виконанні кожної конкретної виробничої операції. Заходи безпеки та додаткові заходи вказуються в проекті організації робіт і наряд-допуску з ознайомленням всіх учасників робіт під розпис.

Підприємство, яке виконує роботи з підвищеною небезпекою, повинно мати перелік виконуваних робіт, перелік робіт, що виконуються за нарядами-допусками і список осіб, які мають право видавати наряди-допуски і призначати відповідальних осіб, які несуть відповідальність за безпеку на робочих місцях і виконання процедури допуску до роботи .

Допуск до виконання робіт з підвищеною небезпекою - необхідна процедура комплексу заходів, що забезпечують безпеку робіт, що має юридичну значимість. Відповідальна особа (що допускає), допускаючи працівників до виконання певних робіт з підвищеною небезпекою, повинен забезпечити безпеку на робочих місцях і знати про готовність працівників до виконання даних робіт (професія (спеціальність), рівень кваліфікації, професійний досвід, придатність), мати висновок медкомісії. Якщо відбувається аварія або нещасний випадок через допущення працівника до роботи з недотриманням будь-якого з цих вимог, що допускає несе за це відповідальність.

А хто допускає підрядника (субпідрядника) до виконання робіт з підвищеною небезпекою за договором підряду на об'єкт або територію? Замовник! А чи виконує він при цьому вимоги законодавства про охорону праці, які, згідно зі ст. 2 Закону України «Про охорону праці», обов'язкові для всіх юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю?

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», одним із принципів державної політики в галузі охорони праці є «встановлення єдініх вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ Незалежності від форм власності за та відів ДІЯЛЬНОСТІ».

Ст. 24 КЗпП України визначає допуск до роботи в такий спосіб: «Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи ». Тобто, замовник робіт з підвищеною небезпекою, вважаючи, що звільнений від організації охорони праці умовами договору підряду, в дійсності після допуску підрядника до виконання робіт, підпадає під обов'язковість виконання вимог законодавства про охорону праці.

Порядок організації та виконання робіт з підвищеною небезпекою регулюється законодавством і нормативно-правовими актами з охорони праці, які містять ряд загальнообов'язкових системних вимог до процедури організації безпечного виконання робіт з підвищеною небезпекою:

- медичний огляд, профвідбір, психофізіологічну експертизу працівників;

- спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці, стажування (дублювання);

- дозвіл Держгірпромнагляду на виконання певних видів робіт з підвищеною небезпекою, при отриманні якого виконавець робіт зобов'язаний продемонструвати готовність до виконання цих робіт (наявність технічного персоналу і матеріально-технічної бази, рівень організації охорони праці);

- розробка проекту організації робіт з ознайомленням всіх учасників робіт під розпис;

- оформлення наряду-допуску, призначення відповідальних осіб за безпечне ведення робіт, цільовий інструктаж працівників під розпис, виконання процедури допуску до роботи;

- організація технічного нагляду.

Законодавець вважає, що при виконанні зазначених заходів до ведення робіт з підвищеною небезпекою будуть допущені навчені, пройшли інструктаж працівники, стан здоров'я і професійний рівень яких дозволять їм надійно і безпечно виконувати ці роботи, а на робочих місцях буде забезпечено необхідний рівень безпеки.

А що ми маємо при виконанні робіт з підвищеною небезпекою за договором підряду? Наймаючи фізичних осіб для виконання робіт за договором підряду, замовник, з одного боку, використовуючи умови виконання робіт, зазначені в ст. 837 ЦКУ, йде від питань щодо організації охорони праці та зазначає про це в договорі підряду.

Виходить, що при виконанні робіт з підвищеною небезпекою за договором підряду, виробничі відносини між замовником і підрядником і вимоги до порядку організації їх безпечного виконання виводяться за межі законодавства про охорону праці?

З іншого, - у разі допуску підрядника - фізична особа або тимчасовий колектив фізичних осіб до виконання робіт з підвищеною небезпекою, - хтось повинен виконати встановлені законодавством загальнообов'язкові вимоги до виконання заходів, що забезпечують безпеку ведення робіт з підвищеною небезпекою. А якщо ці вимоги не виконуються ні підрядником, ні замовником, то в даній ситуації роботи з підвищеною небезпекою будуть виконуватися свідомо з порушеннями вищевказаних загальнообов'язкових вимог, що забезпечують безпеку ведення робіт з підвищеною небезпекою, і звільнити від їх виконання умови договору підряду не можуть, так як ці вимоги про охорону праці (ст. 2 Закону України «про охорону праці») обов'язкові для всіх юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю.

У коментарях до ст. 837 ЦКУ законодавець стверджує, що договір підряду є консенсуальним, двостороннім, оплатним і має важливе значення для задоволення різних потреб громадян і організацій. Предметом договору підряду є кінцевий результат. Роботу за договором підряду підрядник виконує на свій ризик. Сторонами договору можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

Договір підряду за всіма статтями привабливий для підприємця. Не маючи ні виробничої бази, ні фахівців, підрядник може наймався і виконувати добре оплачувані роботи. Головне - знайти фахівців зі своїми засобами виробництва і взяти їх на підряд або субпідряд, і не потрібно вирішувати проблеми з організацією охорони праці ні підрядникові, ні замовнику. Від нього вимагається узгодити вид і обсяги робіт, вказати місце їх виконання, вжити роботи і здійснити оплату.

Але якщо при виконанні за договором підряду робіт з підвищеною небезпекою відбувається нещасний випадок зі смертельним або тяжким наслідком, то договір підряду може перетворитися на своєрідну «пастку» як для підрядника, так і для замовника.

В контексті проблеми в статті як приклад розвитку подій при здійсненні нещасного випадку при виконанні за договором підряду робіт з підвищеною небезпекою наводиться груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався 2 квітня 2012 року в Дніпродзержинську при демонтажі металоконструкцій естакади кранової установки через недотримання технології робіт і порушення вимог правил безпеки. У зв'язку з недотриманням порядку розбирання і мимовільним обваленням сегментів металоконструкцій, при виконанні верхолазних робіт з висоти 28 м впали і загинули при цьому два монтажника-висотника, що мають досвід робіт, пов'язаний з промисловим альпінізмом.

В ході розслідування обставин і причин нещасного випадку встановлено, що на демонтаж металоконструкцій естакади кранової установки підрядилося приватне підприємство, яке не мало ні дозволу Держгірпромнагляду на виконання верхолазних робіт, ні фахівців. Керівництво підприємства, проігнорувавши вимоги законодавства до організації робіт з підвищеною небезпекою, уклало договір субпідряду з трьома монтажниками-висотниками і, з огляду на їх досвід роботи, допустило до розбирання металоконструкцій. Розробка проекту організації робіт не проводилася, наряд-допуск на роботи не оформляються, робітники не пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці по професії. Цільовий інструктаж з урахуванням специфіки умов об'єкта і виконуваних робіт не проводилося.

За фактом загибелі двох робітників прокуратурою Баглійського району було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України (ККУ) та призначено судову інженерно-технічна експертиза. На підставі висновків судової експертизи, прокуратурою було встановлено особу, яка допустила потерпілих до виконання робіт без виконання заходів з охорони праці, що забезпечують безпеку робіт з підвищеною небезпекою з урахуванням специфіки верхолазних робіт. Кримінальну справу за обвинуваченням заступника директора приватного підприємства за ч. 2 ст. 272 ККУ передано прокуратурою до суду для подальшого розгляду.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що виконання робіт з підвищеною небезпекою на умовах договору підряду (субпідряду) суперечить вимогам законодавства України та нормативно-правових актів з охорони праці про необхідність виконання заходів, що забезпечують безпеку ведення робіт з підвищеною небезпекою. При цьому виробничі відносини між замовником і підрядником виводяться за рамки правової охорони прав виконавця робіт, передбаченої правилами і нормами, спеціально розробленими для захисту здоров'я і життя людини праці.

У ст. 837 ЦКУ необхідно внести доповнення про заборону виконання робіт з підвищеною небезпекою за договором підряду.

Коновалов А. Д.,
судовий експерт