Глава III. Основи правового положення державного службовця

1. Стаття 9. Права державного службовця
2. Стаття 10. Основні обов'язки державного службовця
3. Стаття 11. Обмеження, пов'язані з державною службою
4. Стаття 12. Відомості про доходи державного службовця і про майно, що належить йому на праві власності
5. Стаття 13. Заохочення державного службовця
6. Стаття 14. Відповідальність державного службовця
7. Стаття 15. Гарантії для державного службовця
8. Стаття 16. Правове становище державного службовця при ліквідації і реорганізації державного органу
9. Стаття 17. Грошове утримання державного службовця
10. Стаття 18. Відпустка державного службовця
11. Стаття 19. Пенсійне забезпечення державного службовця і членів його сім'ї
12. Стаття 20. Стаж державної служби

«<Попередня. | ЗМІСТ | Слід. »»

Стаття 9. Права державного службовця

1. Державний службовець має право на:

1) ознайомлення з документами, що визначають його права та обов'язки за займаною державної посади державної служби, критерії оцінки якості роботи та умови просування по службі, а також на організаційно - технічні умови, необхідні для виконання ним посадових обов'язків;
2) отримання в установленому порядку інформації та матеріалів, необхідних для виконання посадових обов'язків;
3) відвідування в установленому порядку для виконання посадових обов'язків підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;
4) прийняття рішень і участь в їх підготовці відповідно до посадовими обов'язками;
5) участь за власною ініціативою у конкурсі на заміщення вакантної державної посади державної служби;
6) просування по службі, збільшення грошового утримання з урахуванням результатів і стажу його роботи, рівня кваліфікації;
7) ознайомлення з усіма матеріалами свого особистого справи, відгуками про свою діяльність та іншими документами до внесення їх до особової справи, долучення до особової справи своїх пояснень;
8) перепідготовку (перекваліфікацію) і підвищення кваліфікації за рахунок коштів відповідного бюджету;
9) пенсійне забезпечення з урахуванням стажу державної служби;
10) проведення на його вимогу службового розслідування для спростування відомостей, що ганьблять його честь і гідність;
11) об'єднання в професійні спілки (асоціації) для захисту своїх прав, соціально - економічних і професійних інтересів;
12) внесення пропозицій щодо вдосконалення державної служби в будь-які інстанції.

Стаття 10. Основні обов'язки державного службовця

Державний службовець зобов'язаний:

1) забезпечувати підтримку конституційного ладу і дотримання Конституції Російської Федерації, реалізацію федеральних законів і законів суб'єктів Російської Федерації, в тому числі регулюють сферу його повноважень;
2) сумлінно виконувати посадові обов'язки;
3) забезпечувати дотримання і захист прав і законних інтересів громадян;
4) виконувати накази, розпорядження та вказівки вищестоящих у порядку підлеглості керівників, віддані в межах їх посадових повноважень, за винятком незаконних;
5) в межах своїх посадових обов'язків своєчасно розглядати звернення громадян і громадських об'єднань, а також підприємств, установ і організацій, державних органів і органів місцевого самоврядування та приймати по ним рішення в порядку, встановленому федеральними законами та законами суб'єктів Російської Федерації;
6) дотримуватися встановлених у державному органі правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції, порядок роботи зі службовою інформацією;
7) підтримувати рівень кваліфікації, достатній для виконання своїх посадових обов'язків;
8) зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю, а також не розголошувати які є йому відомих у зв'язку з виконанням посадових обов'язків відомості, які заторкують приватне життя, честь і гідність громадян.

Стаття 11. Обмеження, пов'язані з державною службою

1. Державний службовець не має права:

1) займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім педагогічної, наукової та іншої творчої діяльності;
2) бути депутатом законодавчого (представницького) органу Російської Федерації, законодавчих (представницьких) органів суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування;
3) займатися підприємницькою діяльністю особисто або через довірених осіб;
4) перебувати членом органу управління комерційної організацією, якщо інше не передбачено федеральним законом або якщо в порядку, встановленому федеральним законом і законами суб'єктів Російської Федерації, йому не доручено брати участь в управлінні цією організацією;
5) бути повіреним чи представником у справі третіх осіб, у державному органі, в якому він перебуває на державній службі або який безпосередньо підпорядкований або підконтрольний йому;
6) використовувати в неслужбових цілях кошти матеріально - технічного, фінансового та інформаційного забезпечення, інше державне майно і службову інформацію;
7) отримувати гонорари за публікації й виступи у ролі державного службовця;
8) отримувати від фізичних та юридичних осіб винагороди (подарунки, грошові винагороди, позики, послуги, оплату розваг, відпочинку, транспортних витрат й інші винагороди), пов'язані з виконанням посадових обов'язків, в тому числі і після виходу на пенсію;
9) приймати без дозволу Президента Російської Федерації нагороди, почесні і спеціальні звання інших держав, міжнародних та іноземних організацій;
10) виїжджати в службові відрядження за кордон за рахунок фізичних і юридичних осіб, за винятком службових відряджень, що здійснюються відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації або на взаємній основі за домовленістю федеральних органів державної влади та органів державної влади суб'єктів Російської Федерації з державними органами іноземних держав , міжнародними та іноземними організаціями;
11) брати участь у страйках;
12) використовувати своє службове становище в інтересах політичних партій, громадських, у тому числі релігійних, об'єднань для пропаганди ставлення до них. У державних органах не можуть утворюватись структури політичних партій, релігійних, громадських об'єднань, за винятком професійних спілок.

2. Державний службовець зобов'язаний передавати в довірче управління під гарантію держави на час проходження державної служби перебувають у його власності частки (пакети акцій) в статутному капіталі комерційних організацій в порядку, встановленому федеральним законом.

Стаття 12. Відомості про доходи державного службовця і про майно, що належить йому на праві власності

1. Громадянин під час вступу на державну службу, а також державний службовець відповідно до федеральним законом щорічно зобов'язані подавати до органів державної податкової служби відомості про отримані ними доходи та майно, що належить їм на праві власності, що є об'єктами оподаткування.

2. Вступники до органів державної податкової служби відомості, зазначені в цій статті, складають службову таємницю.

Стаття 13. Заохочення державного службовця

За успішне і сумлінне виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків, тривалу і бездоганну службу, виконання завдань особливої ​​важливості і складності до нього застосовуються різні заохочення. Види заохочень і порядок їх застосування встановлюються федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації.

Стаття 14. Відповідальність державного службовця

1. За невиконання або неналежне виконання державним службовцем покладених на нього обов'язків (посадовий провина) на державного службовця можуть накладатися органом або керівником, мають право призначати державного службовця на державну посаду державної служби, такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;
2) догану;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) звільнення.

2. Державний службовець, який допустив посадовий проступок, може бути тимчасово (але не більше ніж на місяць), до вирішення питання про його дисциплінарну відповідальність, усунуто від виконання посадових обов'язків зі збереженням грошового утримання. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків у цьому випадку проводиться розпорядженням керівника, зазначеного в пункті 1 цієї статті.

3. Порядок застосування та оскарження дисциплінарних стягнень встановлюється федеральним законом.

4. Державний службовець у разі сумніви щодо правомірності отриманого ним для виконання розпорядження зобов'язаний у письмовій формі негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника, керівнику, який видав розпорядження, і вищестоящому керівнику. Якщо вищий керівник, а в його відсутність керівник, який видав розпорядження, в письмовій формі підтверджує вказане розпорядження, державний службовець зобов'язаний його виконати, за винятком випадків, коли його виконання є адміністративно або кримінально караним діянням.

Відповідальність за виконання державним службовцем неправомірного розпорядження несе підтвердив це розпорядження керівник.

5. Державний службовець несе передбачену федеральним законом відповідальність за дії або бездіяльність, які ведуть до порушення прав і законних інтересів громадян.

Стаття 15. Гарантії для державного службовця

1. Державному службовцю гарантуються:

1) умови роботи, що забезпечують виконання ним посадових обов'язків;
2) грошове утримання та інші виплати, передбачені федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативно-правовими актами суб'єктів Російської Федерації;
3) щорічна оплачувана відпустка;
4) медичне обслуговування його і членів сім'ї, в тому числі після виходу його на пенсію;
5) перепідготовка (перекваліфікація) та підвищення кваліфікації зі збереженням грошового утримання на період навчання;
6) обов'язковість отримання його згоди на переведення на іншу державну посаду державної служби, за винятком випадків, передбачених федеральним законом;
7) пенсійне забезпечення за вислугу років і пенсійне забезпечення членів сім'ї державного службовця в разі його смерті, яка настала у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків;
8) обов'язкове державне страхування на випадок заподіяння шкоди здоров'ю та майну у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків;
9) обов'язкове державне соціальне страхування на випадок захворювання або втрати працездатності в період проходження ним державної служби;
10) захист його і членів сім'ї від насильства, погроз, інших неправомірних дій у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків у порядку, встановленому федеральним законом.

2. Державному службовцю залежно від умов проходження ним державної служби надаються у випадках і порядку, встановлених федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, житлова площа, службовий транспорт або грошова компенсація транспортних витрат.

3. Державному службовцю відповідно до нормативними правовими актами Російської Федерації і нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації відшкодовуються витрати і надаються інші компенсації у зв'язку зі службовими відрядженнями, з прийняттям на державну службу, переведенням на державну посаду державної служби в інший державний орган, напрямом на державну службу в іншу місцевість, а також відшкодовуються пов'язані з цим транспортні витрати і витрати на оплату житла.

4. Витрати, пов'язані з наданням гарантій, передбачених цією статтею, провадяться за рахунок коштів відповідних бюджетів.

5. Федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації можуть бути передбачені й інші гарантії для державного службовця.

Стаття 16. Правове становище державного службовця при ліквідації і реорганізації державного органу

1. При ліквідації державного органу або скороченні його штату державному службовцю в разі неможливості надання роботи в тому ж державному органі має бути запропонована інша державна посаду державної служби в іншому державному органі з урахуванням його професії, кваліфікації та займаної раніше посади.

2. У разі неможливості працевлаштування державного службовця, яка уклала трудовий договір на невизначений термін, гарантуються перепідготовка (перекваліфікація) зі збереженням на період перепідготовки (перекваліфікації) грошового утримання по займаній до звільнення державної посади державної служби і безперервного трудового стажу, а також надання можливості заміщення інший державної посади державної служби.

При звільненні у зв'язку з ліквідацією державного органу або скороченні штату державному службовцю виплачується середній заробіток за раніше займаній посаді протягом трьох місяців (без заліку вихідної допомоги). У разі ненадання державному службовцю роботи відповідно до його фаху та кваліфікації державний службовець залишається в реєстрі державних службовців (із зазначенням в резерві) зі збереженням протягом року безперервного стажу державної служби.

Стаття 17. Грошове утримання державного службовця

1. Грошове утримання державного службовця складається з посадового окладу, надбавок до посадового окладу за кваліфікаційний розряд, особливі умови державної служби, вислугу років, а також премій за результатами роботи.

2. Розмір посадового окладу, розміри і порядок встановлення надбавок до посадового окладу державного службовця визначаються федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації.

Стаття 18. Відпустка державного службовця

1. Державному службовцю встановлюється щорічна оплачувана відпустка тривалістю не менше 30 календарних днів. Для окремих категорій державних службовців федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації встановлюється щорічна оплачувана відпустка більшої тривалості. Більше щорічного оплачуваної відпустки державному службовцю за вислугу років надається у порядку та на умовах, визначених федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації, додаткову оплачувану відпустку.

2. Щорічна оплачувана відпустка і додаткова оплачувана відпустка сумуються і за бажанням державного службовця можуть надаватися частинами. При цьому тривалість однієї частини наданого відпустки не може бути менше 14 календарних днів.

3. Державному службовцю може бути надана відпустка без збереження заробітної плати на термін не більше одного року, якщо інше не передбачено федеральним законом.

Стаття 19. Пенсійне забезпечення державного службовця і членів його сім'ї

Державний службовець має право на отримання пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до федеральним законом. У разі смерті, пов'язаної з виконанням державним службовцем посадових обов'язків, в тому числі настала після звільнення його з державної служби, члени сім'ї померлого мають право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Умови, порядок призначення і виплати зазначеної пенсії визначаються федеральним законом.

Стаття 20. Стаж державної служби

1. Стаж державної служби державного службовця, що дає право на отримання надбавки за вислугу років, додаткової оплачуваної відпустки, призначення пенсії за вислугу років і виплату грошової винагороди при виході на пенсію, включає в себе час роботи (в тому числі на виборних посадах) в державних органах, на посадах в органах місцевого самоврядування.

2. Включення до стажу державної служби державного службовця інших періодів трудової діяльності здійснюється відповідно до федерального закону і законами суб'єктів Російської Федерації.

«<Попередня. | ЗМІСТ | Слід. »»