Їх покликання - бути будівельниками

Кожен раз, коли в силу своїх професійних обов'язків буваю в споруджуваних районах, не перестаю захоплюватися елегантними багатоповерховими будинками. Вони останнім часом помітно відрізняються яскравістю архітектурних рішень і нестандартністю зовнішньої обробки.

Тому напередодні Дня будівельника, що відзначається 8 серпня, «IP» вирішила поговорити з кращими з кращих працівниками будівельної галузі м Барановичі. Ми запитали у переможців міського конкурсу профмайстерності, чому вони вибрали професію будівельника, що особливе є в їх роботі і як їм вдалося досягти таких професійних успіхів.

Сергій Гончарик

муляр 5 розряду філії СУ-145 ВАТ «Будтрест № 25», в професії - 6 років:

- Мій дядько працював муляром, і разом з ним я в дитинстві часто був на будівництві. Розмови на будівельну тему були звичні і зрозумілі мені. Подорослішавши, прийшов до переконання, що житло для людей - найперша необхідність, а робота муляра - найпотрібніша, тому після школи метань не було, я твердо вирішив піти по стопах дядька і поступив в галушки ПТУ-206.

В училищі я отримав хороший багаж теоретичних знань, а ось з практичними навичками було гірше. Але мій більш досвідчений колега Олександр Соболь навчив мене основним азам кладки цегли, блоків. Згодом напрацював і власний неоціненний досвід. У нашій професії головне - бажання працювати, старання і правильна організація праці, коли на робочому місці повний порядок. Плюс технологія, яку залізно виконуєш, і буде результат.

Саме професіоналізм допоміг мені перемогти в конкурсі мулярів. А ще удача і віра в свої здібності. Адже не важливо, хто ти - будівельник, лікар або підприємець, головне - робити ту справу, в якому ти можеш реалізувати себе і показати все, на що ти здатний.

Андрій Лішік

тесля філії СУ-145 ВАТ «Будтрест № 25», на будівництві - 5 років:

Андрій Лішік

- З давніх-давен склалося, що будівництво - справа чоловіків, адже навіть всім відомий вислів починається словами: чоловік повинен побудувати будинок ... Тому після школи я без вагань пішов вчитися в ПТУ-61. Професію теслі вибрав теж не випадково, так як на будь-якому будівництві без теслі не обійтися. Побудоване приміщення виглядає сумно без вікон і без дверей. А після того, як попрацює бригада теслярів, все невпізнанно перетворюється.

Мені подобається моя робота, я роблю те, що мені до душі, тому і зміг перемогти в конкурсі. Тим більше що в минулому році я вже завойовував друге місце, тому у мене був стимул в цей раз випередити всіх суперників.

На досягнутому не збираюся зупинятися. Вчуся на четвертому курсі Брестського державного технічного університету. Після закінчення отримаю спеціальність інженера-будівельника і, сподіваюся, продовжу роботу будівельника, але тільки на іншій посаді, а можливо, і почну власну справу. Загалом, якщо хочеш бути успішним - не чекай милостей, а сам берись за справу, починай з малого.

Сергій Филист

штукатур-маляр 4 розряду філії СУ-186 ВАТ «Будтрест № 25», в будівництві - 5 років:

Сергій Филист

- Коли постало питання про майбутню професію, я довго не міг визначитися куди піти. Але престижна робота і хороший заробіток стали тими аргументами, які схилили чашу терезів на бік вибору професії будівельника. І за п'ять років роботи я жодного разу не розчарувався у своєму виборі.

По-перше, наш трест - солідна організація, тут чудове ставлення до всіх працівників. По-друге, у нас є можливість постійно підвищувати свій професійний рівень. А по-третє, де, як не на будівництві, є можливість постійно бувати на свіжому повітрі.

Робота обробників, в тому числі і штукатурів, на відміну від інших будівельних спеціальностей, мені здається, більш відповідальна. Адже недоліки штукатурних робіт важко заховати, обробка завжди на виду, і краса будівлі в першу чергу залежить від роботи будівельників-обробників. Тому і попит з штукатурів - особливий: все повинно бути виконано якісно.

І я намагаюся постійно вдосконалюватися, переймаю досвід у інших будівельників. У мене по життю принцип: якщо йти, то завжди бути першим. А якщо у когось виходить краще, ніж у мене, то я навчуся у нього і зроблю ще краще. Цей принцип здорово допоміг мені в міському конкурсі штукатурів, де ми разом з Анатолієм Жабік посіли перше місце. Крім цього, у мене був сильний стимул до перемоги: напередодні конкурсу у мене народився син Максим, я був такий гордий цим, що вирішив будь-що-будь заради нього обов'язково виграти. І у мене це вийшло.

Василь Ігнатоля

муляр 4 розряду філії СУ-145 ВАТ «Будтрест № 25», будівельний стаж - 3 роки:

Василь Ігнатоля

- Коли в 2007 році я в пошуках роботи прийшов в будтрест, мені запропонували місце підсобного робітника. Робота була потрібна, зарплату обіцяли непогану, і я погодився. Спочатку було важко. Доводилося з нуля вчитися поводитися з інструментами, вивчати правила і технологію кладки цегли і блоків. Але потім втягнувся, все почало виходити, і я навіть пішов на курси підвищення кваліфікації.

Тепер робота мені в радість, незважаючи на те, що умови праці бувають важкі: на вулиці або в приміщенні, в теплі або на холодному вітрі, в 30-градусну спеку або в 25-градусний мороз. Але плюсів в нашій роботі значно більше, ніж мінусів. Головне те, що робота муляра - це основа будівництва будь-якого об'єкта. Будуючи будинку, ми залишаємо про себе, нехай і безіменну, але пам'ять. Тому нас радує не тільки кінцевий результат, а й сам процес. Приємно бачити і чути схвальні оцінки, розуміти, що тебе поважають за твою працю.

Що стосується моєї перемоги в конкурсі, тоя вважаю, що перемогти мені допомогли не тільки мої професійні навички, а й величезне бажання, прагнення бути першим. При цьому хочу підкреслити, що багато каменярі в нашій бригаді - професіонали своєї справи, і вони могли б не гірше за мене виступити на конкурсі.

Микола Паскал

тесля філії СУ-145 ВАТ «Будтрест № 25», на будівництві - 17 років:

Микола Паскал

- Є професії вічні, як хліб насущний. І тесляр - одна з них. Робота платників завжди затребувана, незважаючи ні на які кризи, вони ніколи не сидять без роботи.

Тому я і пішов вчитися на тесляра в Комратському СПТУ в Молдові. Закінчивши училище, я трудився на молдавських будівництвах. Три роки тому переїхав з родиною в Білорусь, але й тут не зрадив своїй справі. Як і раніше в моїх руках найнеобхідніші інструменти теслі: перфоратор, сокиру, молоток, ножівка, рубанок, шуруповерт.

Мене приваблює, що в будівництві немає застою, тут постійно все змінюється, з кожним роком удосконалюються технологічні процеси. Мені подобається працювати з деревом, а коли в моду увійшов пластик, я із задоволенням освоїв нові технології.

У Будтрест я працюю тільки півроку, і, звичайно, дуже радісно, що вдалося перемогти в престижному міському конкурсі. Це був хороший приклад моїм дочкам, як можна домогтися визнання своєю працею. Я завжди їм говорю, що в житті потрібно постійно прагнути до кращого, і якщо захочеш чогось досягти, то, будучи працелюбною, обов'язково досягнеш.

Автор: Зіна ДРОЗД