Наскільки Газпром готовий вести відкриту і чесну екологічну політику?

Photo: Meeting of the ENGOs and Gazprom on the environemntal issues, Moscow, 08/12/2011

Передісторія «діалогу» з громадськістю: Штокман і Приразломное

У 2011 році неурядові екологічні організації Росії ініціювали проведення громадської екологічної експертизи проектів освоєння Штокманівського і Приразломного родовищ . В обох випадках експертиза була зірвана, тому що компанії Штокман Девелопмент АГ і Газпром нафта шельф своєчасно не надали проектну документацію. При цьому висновки громадських експертиз підтвердили той факт, що обидва шельфових проекту є настільки не пропрацює, що надають реальну екологічну загрозу.

У грудні екологи направили лист на адресу акціонерів Штокман Девелопмент АГ c закликом не приймати остаточне інвестиційне рішення до тих пір, поки не будуть ліквідовані всі прогалини в оцінці екологічних ризиків і не буде розроблений план ліквідації аварійних ситуацій.

За обома проектами до сих пір є недоступними для громадськості всі матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище, результати інженерних вишукувань, висновку державної екологічної експертизи, а головне плани ліквідації аварійних ситуацій, при тому, що на Прирозломного добувати нафту планують вже на початку наступного року.

15 листопада планувалася зустріч екологів з представниками Газпром нафта шельф , Але в останній момент компанія відмовилася обговорювати екологічні ризики на Прирозломного, запропонувавши натомість Штокманівський проект. І ось через майже рік Газпром організував круглий стіл, присвячений «перспективам взаємодії» з громадськими екологічними організаціями.

Круглий стіл: перший крок до переговорів чи формальність?

У заході взяли участь керівники та фахівці профільних підрозділів ВАТ Газпром, ТОВ Газпром ВНІІГАЗ, ТОВ Газпром нафта шельф, ТОВ Газфлот, ТОВ Газпром видобуток шельф, ТОВ Газпром видобуток Надим, ТОВ Газпром видобуток Ямбург, ТОВ Газпром видобуток Уренгой, ТОВ Газпром трансгаз Томськ, ТОВ Газпром інвест Схід, ТОВ Еколого-аналітичний центр газової промисловості, ТОВ ФРЕКОМ, ЗАТ НПФ ДІЕМ. З боку громадських організацій на зустрічі були присутні представники WWF Росії, Грінпіс Росії, Беллона і Екологічної вахти Сахаліну.

Незважаючи на такий представницький склад з боку Газпрому, організатори відвели на зустріч всього лише 2 години. За цей час екологам вдалося лише озвучити системні проблеми екологічної політики Газпрому, а також позначити найбільш проблемні проекти, де компанія відверто порушує екологічне законодавство. А ось поставити питання і виробити план подальшої взаємодії часу, на жаль, не залишилося.

За підсумками круглого столу громадські працівники запропонували створити систему постійно діючим переговорним майданчика по обговоренню актуальних питань охорони навколишнього середовища між Газпромом і неурядовими організаціями, що і відобразили в проекті запропонованої резолюції. На що представники Газпром в черговий раз пообіцяли розмістити деякі матеріали по проекту Приразломное на інтернет-сайті компанії і подумати над формами подальшої взаємодії з громадськістю. Залишається тільки сподівається, що даний круглий стіл був першим кроком Газпрому на шляху до ефективної взаємодії з екологами, а не просто приводом для «зеленого піару»!

Екологічна безпека або подвійні стандарти?

До системних проблем екологічної політики Газпрому громадські працівники віднесли той факт, що компанія дотримується подвійних стандартів у безпекових підходах до екологічної оцінки проектів і громадському участі. Так, наприклад, в рамках проекту Nord-Stream, компанія провела комплексну екологічну оцінку, забезпечила доступність всіх проектних матеріалів та максимальне залучення зацікавленої громадськості. Але на прикладі проектів Приразломное і Штокман ми бачимо абсолютно зворотну ситуацію. Очевидно, що в міжнародних проектах Газпром намагається виглядати більш «зеленим», дотримуючись норм міжнародного законодавства та беручи на себе додаткову відповідальність в питаннях інформаційної відкритості, в той час, як при реалізації проектів всередині країни компанія нехтує цими стандартами і підходами.

Аналогічна ситуація спостерігається і у взаєминах між Газпромом і його дочірніми компаніями. Так на рівні ВАТ Газпром розроблена екологічна програма і програма енергозбереження, впроваджується корпоративний стандарт по інвентаризації та управління викидами парникових газів, реалізується кліматична політика, спрямована на аналіз кліматичних ризиків і впровадження адаптаційних заходів. Однак, на рівні дочірніх підприємств або ж компаній з переважним пайовою участю Газпрому подібні програми і стандарти не працюють. Так в рамках проектів Штокман і Приразломное не було здійснено оцінка викидів парникових газів і заходів щодо їх зниження, а також аналіз ризиків, пов'язаних зі зміною клімату. Компанії пояснюють це відсутністю законодавчої норми, що вимагає проведення подібних досліджень в рамках екологічної оцінки.

І тоді постає питання, чи у Газпрому і його дочок різне законодавство, то чи все таки працюють подвійні стандарти. Адже Газпром є учасником міжнародного ринку, де наявність кліматичної політики в даний час є обов'язковою умовою конкурентоспроможності. А ось на внутрішньому ринку компанія, мабуть у відсутності конкурентів, не вважає важливим враховувати питання зміни клімату при реалізації своїх проектів. Однак, варто зазначити, що в деяких регіонах дочки Газпром все-таки реалізують кліматичну політику, наприклад, на Ямалі.

На зустрічі екологи позначили найбільш проблемні в даний час проекти Газпрому, так звані «гарячі точки». Це, перш за все, Приразломное, де Газпром нафта шельф планує почати буріння в вкрай суворих зимових умовах при повній відсутності в даний час ефективних технологій ліквідації аварійних розливів нафти в умовах льоду. Це і газопровід в Китай, який в порушення російського законодавства і міжнародних зобов'язань Російської Федерації Газпром планує прокласти через особливо охоронювану природну територію «Зона спокою Укок», об'єкт Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Це і незаконне буріння Газфлот на Західно-Камчатському шельфі у відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи.