Нова українська ракета може знайти Плотницького і Захарченко

Повідомлення про випробування нових видів українських ракет, які ось-ось надійдуть на озброєння ЗСУ, розбурхало громадськість

Підігріло увагу і відео з випробувального полігону та інтерв'ю секретаря РНБО Олександра Турчинова.

На відео добре видно папка з емблемою КБ «Луч», а також те, що пуск проводиться з бази РСЗВ «Смерч». У зв'язку з цим напрошується відразу кілька висновків.

Цілком може бути відображений запуск зенітної ракети ЗРК «Дніпро», який вже досить довго розробляється киянами. В умовах підвищеної загрози з боку російської авіації це є вельми гідним засобом боротьби за перевагу в повітрі. При стартовій масі в 140 кг зенітна керована ракета має можливість вражати як літаки, так і «безпілотники», що летять як з дозвуковій, так і з надзвуковою швидкістю на зустрічних і наздожене курсах на висоті від 25 метрів до 10 тисяч кілометрів. Причому як днем, так і вночі, під будь-яким ракурсом, в передню і задню півсферу, в простих і складних метеорологічних умовах. Крім того, конструкторами КБ «Луч» закладені можливості застосування ракети при активній постановці противником перешкод і маневреному протидії мети.

Однак в КБ «Луч» були серйозні напрацювання і по ще одній програмі - створення корректируемого снаряда реактивної системи залпового вогню, керованого по GPS / Глонас. В принципі для умов війни на Донбасі, коли ефективне застосування авіації блокується наявністю у НВФ досить великої кількості ЗРК "Тор", "Оса" і "Стріла-10», це рішення прямо таки напрошувалося. Адже РСЗВ з такими ракетами зможуть наносити удар з безпечної відстані і з великою точністю. При цьому, цілком ймовірно, ще й збільшили вагу бойової частини.

Загалом, тема досить таємнича, секретність на рівні і можна лише гадати, що в підсумку ми побачимо незабаром в строю. Як би там не було, а на всі питання відповість час, благо чекати залишилося не довго.

Передбачуваний зовнішній вигляд ОТРК «Грім-2»

Проте, ці всі події змушують подивитися на українську ракетну програму під іншим кутом. Фактично серйозні українські ракетні напрацювання при належному фінансуванні можуть бути дуже швидко поставлені в стрій.
Необхідність заміни єдиного в збройних силах України ракетного комплексу «Точка-У» назріла вже дуже давно. Робота над новим комплексом - «Борисфен» - почалася КБ «Південне» вже в 1994 році. Але через нестачу фінансування до 2003 року роботи за цим напрямком припинили. Однак на основі цього проекту виник багатофункціональний оперативно-тактичний комплекс «Сапсан», основу якої становить одноступенева балістична ракета. У 2009 році на його створення було виділено близько 7 млн ​​доларів і до моменту закриття програми в 2013 році інженерами було проведено практично повний цикл випробувань (а прийняття на озброєння було заплановано в 2015 році).

З початком війни на Донбасі з'явилися непідтверджені офіційними особами повідомлення, що програму почала фінансувати неназване іноземна держава (за деякими даними - Туреччина). В цілому комплекс за своїми характеристиками дуже цікавий - фактично українські інженери змогли вирішити проблему універсальності, і заміною всього лише головної частини ракета перетворюється в зенітну дальнього радіусу дії і протикорабельну середнього радіусу. Виходить такий собі комплекс «три в одному».

Як ракета класу «земля-земля» згідно заявленим характеристикам «Сапсан» може вражати практично будь-які цілі на відстані від 5 до 480 кілометрів. При цьому стартова маса семиметрової ракети становить від однієї до трьох тонн.
За словами головного конструктора КБ «Південне» Олександра Дегтярьова, за умови гідного фінансування (а на початок 2016 року ця сума за попередніми оцінками становила близько 3,7 млрд грн), на дослідне випробування даний комплекс надійде в 2018 році.

Радіус дії ОТРК «Грім-2» з розрахунку 290 кілометрів, пуск з району Краматорська

Ще однією досить перспективною розробкою дніпропетровців є оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім-2», який по суті являє собою аналог російського ОТРК «Іскандер». Таке цілком можливо, так як частина вузлів для росіян виготовляли в Києві на заводі КП СПБ «Арсенал».
Це досить потужна зброя стримування: чи жарт - вага бойової частини 480 кг, а розрахункова площа ураження - понад 10 000 м²! І це на дальностях від 80 до 290 км. А якщо додати до цього цілий спектр боевоголовок - від осколково-фугасних до касетних, то ефективність «Грім-2» в рази перевершує вельми застарілу «Точку-У» (яка проте показала себе з найкращої сторони під час боїв на Донбасі ).

До того ж комплекс «Грім-2» повинен базуватися на шасі вантажного автомобіля високої прохідності і буде забезпечений набором систем і устаткування для автономного здійснення підготовки до пуску і власне пуску ракети, який здійснюється за мінометного типу.

У 2015 році планувалося запустити комплекс в серійне виробництво на «Південмашзавод» і за короткий час повинні були поставлені 200 (!) Одиниць. Проте 26 червня 2013 року тодішній Міністр оборони України Павло Лебедєв (якого до речі зараз компетентні органи підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами) відмовився від програми розробки оперативно-тактичного багатофункціонального ракетного комплексу з єзуїтською формулюванням «через неефективність використання бюджетних коштів».

Передбачуваний зовнішній вигляд ОТРК «Сапсан»

Є також серйозна заявка і на прийняття на озброєння противокорабельного ракетного комплексу «Нептун». Хоча на сьогоднішній день він є засекреченою розробкою, але, за словами заступника начальника озброєнь ЗС України полковника В'ячеслава Шостака, на виставці «Зброя та безпека-2015», комплекс проектується спочатку в двох варіантах: корабельному і береговому. Ракета для комплексу вже є - це варіант радянської Х-35, двигуни для якої проводилися на запорізькому підприємстві «Мотор Січ».

Створення нового ПРК цілком зможе вирішити проблему захисту морських рубежів України. По крайней мере, отримання на озброєння може статися набагато швидше, ніж будівництво фрегата або крейсера.

Як би там не було, а на всі питання відповість час, благо чекати залишилося не довго.