Початківці фермери Приамур'я замахуються на тваринницькі комплекси
- У селі більше нічим зайнятися, а м'ясо завжди затребуване, - міркує Володимир Юрійович. - Я виріс у Костянтинівському районі, але сільським господарством займатися не планував. Навіть в місто після закінчення школи переїхав. Працював водієм в організації, таксував, але в підсумку довелося повернутися в Ключі. Сімейні обставини змусили. Тут хочеш не хочеш, а доводиться ворушитися. У мене дружина вдома, мама, сім'ю годувати треба і про майбутнє думати.
На двох роботах працюю, будинки вісім биків, три корови, чотири телиці. Вибору іншого немає, крім як свою худобу тримати, інакше голодним залишишся. Можу сказати, що тут суєти більше, ніж в місті, а й можливостей вистачає. Хотілося, звичайно, більшого, але на мою виручку тваринницький комплекс не побудуєш. Кредитів теж багато не набереш.
Все змінилося з волі випадку. Як розповідає сам початківець фермер, йшов мимо районного сільгоспуправління, вирішив заглянути. Там несподівано запропонували взяти участь в конкурсі грантів. Подумав - чому б і ні? Подав заявку, разом з родичем склали бізнес-план, документи подали в обласне міністерство сільського господарства. Навіть глава Костянтинівського району Олександр Колесников підключився до оформлення документів.
Про успіх справи Володимир Табір якось не замислювався. Поки йшло розгляд заявки, жив звичайним життям, працював. Заготовляв м'ясо, доїв корів, ростив кроликів і домашню птицю. Періодично навідувався в міністерство сільського господарства Амурської області, уточнював розрахунки, вносив поправки в документи. Одним з важливих умов виявилася наявність земельної ділянки під ферму. Довелося взяти в оренду кілька гектарів. У найближчі місяці там почнеться будівництво.
- Начебто склали все правильно, тим більше що фахівці Мінсільгоспу допомагали, аж до кожної коми, підказували на кожному кроці. Але все одно схвалення нашого проекту стало несподіванкою, - зізнається досвідчений фермер. - До нас фахівці приїжджали, дивилися домашнє господарство, оцінювали можливості. Я вважаю, це правильно - бюджетні гроші не можна роздавати всім підряд направо і наліво. Досвід потрібен, рентабельність повинна прораховуватимуться, ринок збуту. Для мене це все знайомо, нехай і в невеликих поки обсягах. У підсумку нам дали гроші. Півтора мільйона - це значна сума. Я можу сказати, що в принципі зараз селянин залежить тільки від погоди. Держава серйозну підтримку надає, треба тільки самому активно працювати. Герефорд до півтора років досягає тонни ваги, при правильному годуванні і догляді по кілограму на добу додає.
За словами Володимира Табори, отриманого гранту вистачить на будівництво невеликої ферми, а також на придбання 40 корів. Половина тварин буде м'ясної породи герефорд, друга частина - молочні. На перших порах м'ясо фермер буде розпродавати власними силами. Зокрема, можна вивозити яловичину на ринки Благовещенська. Молоко теж не скисне, воно завжди затребувана переробниками.
Володимир Табір, початківець фермер:
- Люди часто прямо до нас додому за м'ясом приїжджають. Так вигідніше виходить, кілограм віддаємо все за 220 рублів. Адже ми бензин на транспортування не витрачаємо, значить, ціна нижче ринкової. Коли сформується список постійних клієнтів, ще простіше буде. Потім можна буде думати про подальше розширення виробництва.
Умови отримання гранту
- 5 років працювати за вказаним напрямом після отримання гранту
- мати досвід, ринок збуту, рентабельність
- внести 10 відсотків від суми гранту (грант на умовах співфінансування)
Мала тваринницька ферма
900 тисяч рублів - 40 корів
80 тисяч рублів - проектно-кошторисна документація
410 тисяч рублів - корівник, інженерні комунікації, складські приміщення
110 тисяч рублів - транспортні витрати, витратні матеріали та інше
100 тисяч голів великої рогатої худоби повинно бути в тваринницькій галузі Приамур'я до 2020 року.
Матеріали по темі


показати ще
Подумав - чому б і ні?