ТОП-5 техногенних катастроф в історії України
13 червня 2015, 09:00, Переглядів: 
Пожежа на нафтобазі "БРСМ-Нафта". Фото: AFP.
Увечері 8 червня за Києвом на нафтобазі "БРСМ-Нафта" спалахнула пожежа, загорілися контейнери з нафтопродуктами. Протягом 9-11 червня відбулася кілька вибухів. Пожежникам вдалося локалізувати вогонь. За останніми даними, загинули 5 осіб. Частина жителів покинули прилеглі населені пункти. міліція говорить про декілька можливих причини загоряння, в тому числі і про спробі приховати розтрату паливно-мастильних матеріалів. Саме керівництво нафтобази не виключає підпалу.
Як повідомив радник глави МВС Антон Геращенко , На нафтобазі згоріло 14 тис. Тонн палива вартістю приблизно $ 14 млн.
Як повідомили в ГосЧС, станом на 12 червня рятувальникам вдалося ліквідувати всі вогнища відкритого вогню .
Тим часом, Сегодня.ua згадує п'ятірку найстрашніших техногенних аварій в історії України.
Аварія на ЧАЕС
ЧАЕС. Архівне фото
Вночі 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки конструкції активної зони розплавилися, суміш з розплавленого металу, піску, бетону і фрагментів палива розтеклася по підреакторних приміщеннях. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин, в тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду - 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду - 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду - 30 років), стронцію -90 (період напіврозпаду - 28 років).
В результаті аварії з сільськогосподарського обороту було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні будинків в дрібних населених пунктах.
Забруднення піддалося більше 200 тис. Км², приблизно 70% - на території Білорусі, Росії та України.
Після аварії на 4-му енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Однак уже в жовтні 1986 року, після обширних робіт по дезактивації території і споруди «саркофага», 1-й, 2-й і 3-й енергоблоки були знов введені в лад.
У 2000 році ЧАЕС була повністю зупинена.
Аварія на ЧАЕС розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Протягом перших трьох місяців після аварії загинула 31 людина; віддалені наслідки опромінення, виявлені за наступні 15 років, стали причиною загибелі від 60 до 80 осіб. 134 людини перенесли променеву хворобу тій чи іншій мірі тяжкості. Більше 115 тис. Чоловік з 30-кілометрової зони були евакуйовані. У ліквідації наслідків аварії брали участь понад 600 тис. Чоловік.
Куренівський потоп
Куренівський потоп. Архівне фото
13 березня 1961 в Києві, в районі Куренівки прорвало дамбу, перекривають Бабин Яр, куди 10 років зливали відходи виробництва (пульпу) найближчих цегляних заводів.
Дамба почала руйнуватися рано вранці о 6:45, а о 8:30 її прорвало. Грязьовий вал шириною приблизно в 20 метрів і висотою 14 метрів понісся вниз, з одного боку - по теперішній вулиці Теліги, упершись в трамвайне депо, а з іншого боку - з обриву вниз, повз Кирилівського монастиря, повністю затопивши стадіон "Спартак" і частина вулиці Фрунзе. Грязьовий потік був такої сили, що зносив на своєму шляху будівлі, автомобілі, 10-тонні трамваї, не кажучи вже про людей. Потоп тривав лише півтори години, але його наслідки були катастрофічними.
Висота валу в районі вулиці Фрунзе зменшилася вдвічі, але і цього виявилося досить, щоб загинули сотні людей. Розтеклася пульпа стала твердою, як камінь. Загальний обсяг зійшла пульпи в районі вулиць Фрунзе - Костянтинівській склав до 600 тис м³ при товщині залягання до 4 м.
Відповідно до офіційного звіту, в результаті аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будівель. Непридатними для житла виявилися 298 квартир і 163 приватних будинки, в яких проживало 353 сім'ї чисельністю тисяча двісті двадцять вісім чоловік. Даних про загиблих і поранених в звіті немає. Пізніше було названо число 150 загиблих. Зараз точну кількість жертв катастрофи встановити практично неможливо, за різними оцінками це приблизно 1,5 тис. Чол.
У режимі секретності прокуратурою УРСР було порушено кримінальну справу, проведено слідство. Закритий суд засудив шістьох посадових осіб до тюремного ув'язнення. Згідно з висновком експертної комісії, причиною аварії названі "помилки в проекті гідровідвалів і дамби".
Аварії на шахті ім. Засядька
Шахта ім. Засядько. Фото: zasyadko.net
З 1999 року на шахті ім. Засядька стався ряд великих аварій, які забрали життя сотень гірників. Наймасштабніша з них сталася 18 листопада 2007 року.
18 листопада 2007 року о 03:11 ночі на пласті l1 на горизонті 1078 під час буріння дегазаційних свердловин (призначених якраз для зниження ризику викидів метану) стався вибух метано-повітряної суміші. Услід за вибухом виникла пожежа, яку гасили 57 відділень (350 осіб) рятувальників з Донецької та Луганської областей. Локалізувати пожежу і знизити температуру і концентрацію метану в лаві, щоб дістати звідти тіла загиблих, вдалося тільки до вечора. На ліквідації наслідків аварії працювали 19 бригад реанімаційно-протишокових груп, 50 співробітників і 25 одиниць техніки ГосЧС України в Донецькій області, 14 психологів з Донецької, Дніпропетровської і Луганської областей надавали допомогу родичам постраждалих.
На момент вибуху в шахті перебувало 457 осіб, 357 гірників були виведені на поверхню, з них 28 були доставлені в лікарні. Більшість постраждали від отруєння чадним газом.
К 23 листопада були виявлені і підняті на поверхню тіла 89 гірників, 11 зниклих безвісти шахтарів визнані загиблими.
Через два тижні, 1 грудня, коли шахта вже відновила роботу, на тому ж горизонті стався другий вибух - 52 гірників постраждали; на наступний день - 2 грудня - третій вибух, загинули 5 гірничорятувальників, і ще 30 гірників були госпіталізовані з отруєнням рудниковим газом.
Згодом один із травмованих при першому вибуху шахтарів помер, таким чином число жертв в результаті трьох вибухів склало 106 чоловік.
Після третього протягом двох тижнів вибуху було прийнято рішення закрити пласт l1 для ведення гірських робіт і затопити 13-ту лаву пласта l1. Роботи із затоплення почалися 3 грудня 2007 року.
фосфорна аварія
Аварія поїзда, що перевозив жовтий фосфор. Фото: Управління ГосЧС у Львівській області
16 липня 2007 року неподалік від села Ожидів у Буському районі Львівської області сталася залізнична аварія. На 12-му кілометрі перегону Ожидів-Красне зійшов з рейок поїзд, який прямував з Казахстану до Польщі, перекинулися 15 вагонів із жовтим фосфором, шість з них загорілися. В гасінні вогню були задіяні близько 500 пожежників і 220 співробітників міліції.
В результаті сходження цистерн було пошкоджено 50 м залізничної колії, близько 100 м контактної мережі і три опори. Під час гасіння пожежі утворилася отруйна хмара з продуктів горіння із зоною поразки 90 квадратних кілометрів. В результаті почалася евакуація із зони ураження. В першу чергу евакуювали людей з найближчих сіл, інших за бажанням. З п'яти навколишніх сіл було евакуйовано понад 800 осіб. Ситуація ускладнювалася тим, що водою гасити фосфор не можна.
В результаті пожежі продуктами горіння отруїлося 16 осіб, з яких 13 в стані тяжкого та середнього ступеня тяжкості госпіталізували у військовий медичний клінічний центр Західного оперативного командування у Львові. Семеро госпіталізованих - працівники ГосЧС, двоє - працівники ДАІ, четверо - місцеві жителі. Загиблих не було. Вранці наступного дня жителі Буського району почали звертатися до медичних установ зі скаргами на нудоту і головний біль. Жителі найближчих сіл були тимчасово виселені.
В цілому з початку надзвичайної ситуації були госпіталізовані 152 особи (з них 27 дітей).
Вибухи на базі зберігання боєприпасів у Новобогданівці
Новобогданівка. Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"
6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів у селі Новобогданівка Мелітопольського району сталася пожежа, в результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. В результаті вибухів загинули 5 чоловік і 4 постраждало, 81 особу було госпіталізовано. Повністю пожежу вдалося згасити лише до 19 травня. Висота полум'я сягала 300 метрів, вибухи лунали кожні три-п'ять секунд. Снаряди розліталися на відстань до 10 кілометрів. В результаті, крім самої Новобогданівки, від вибухів постраждали ряд сусідніх населених пунктів: Першостепанівка, Мар'янівка, Привільне, Терпіння, Троїцьке, Спаське. Понад сім тисяч жителів були евакуйовані. Було припинено автомобільне сполучення на автомагістралі М-18 Харків - Сімферополь, залізничне сполучення на лінії Мелітополь - Запоріжжя, припинено газопостачання Мелітополя. Причиною загоряння на складі слідство визнало грубе порушення військовослужбовцями правил пожежної безпеки.
23 липня 2005 ситуація повторилася, але з менш масштабними наслідками: пожежу з подальшою детонацією артснарядів на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів вдалося локалізувати за 3,5 години. В результаті надзвичайної події одна жінка отримала осколкові поранення і була госпіталізована. Рух поїздів і автомобільного транспорту було відновлено менш ніж через добу після вибухів. Причиною вибухів було самозаймання димової міни під дією високої температури навколишнього середовища.
В кінці липня - початку серпня 2006 року на території військової бази ще чотири рази відбувалося мимовільне загоряння боєприпасів, але все 4 рази вогонь був оперативно загасили. 19 серпня 2006 у 14.15 стався ще один серйозний вибух.
За матеріалами wikipedia.org.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "ТОП-5 техногенних катастроф в історії України". інші кримінальні новини дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОР:
Дарина Нинько
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.