У Донецьку бунтують психіатри

1. «Наполеону» - домашній режим
2. лікування статистикою
3. Американська мода для бомжів
4. «Вас буде морозити від комісій!»

Захворіти може кожен, але до лікування пацієнтів причетні не тільки лікарі, а й чиновники. Це вони вирішують своїми наказами, скільком, наприклад, психічно хворим покладені пільгові ліки.

Якщо вірити Олександру Аніщенку (поч. Управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації), в 2007 р за пільговими рецептами душевнохворим було видано медпрепаратів на 2,7 млн. Грн. А в 2008-му на безкоштовні ліки для них обласним бюджетом виділено 4,5 млн. Фінанси знайшлися після скорочення місць в спецлечебніцах. Чиновники від медицини називають це «стратегією розвитку здоров'я населення регіону». А лікарі-практики переконані в зворотному і зважилися на бунт.

«Наполеону» - домашній режим

Що ж робити, коли хворих (з невиліковними недугами) все більше, а грошей в держбюджеті все менше? Вихід запропонований такий: оголосити в охороні здоров'я кампанію «оптимізації», збільшивши «КПД» ліжкомісць. Тут і з'ясувалося, що найбільш «залежався» виявилися мешканці психіатричних лікарень.

Ліжко повинна бути рентабельна - за законами ринку. Навіть душевнохворий повинен залишатися при своїх людських правах - за законами демократії. Тобто - стаціонари скорочують, а пацієнтів повертають їх рідним. Подальше лікування - добровільне і амбулаторне. Але не секрет, що бажання лікуватися і сили волі на це часом немає навіть у психічно здорових паціетов. Цієї ж групи хворих необхідна цілодобова опіка. А в період загострення - обов'язкова госпіталізація. Потрапити ж у стаціонар сьогодні проблематично.

Як підкреслюють практикуючі лікарі, в регіоні відзначається зростання психічних розладів, особливо серед пацієнтів похилого віку. Для немічних амбулаторії практично недосяжні. Зростає число тих, від кого відмовилися рідні. Спецінтернатів для психохроників в області всього 5, чергу - 800 чоловік.

лікування статистикою

Паніка родичів хворих зібрала їх у корпусів донецької горпсіхбольніци № 1 18 вересня. Через повторних з початку року чуток: мовляв, гряде скорочення 40 ліжок (а це - ціле відділення). Те було неймовірне видовище - публічний бунт здорових незгодних, захисників психічнохворих: рідних пацієнтів і лікарів-психіатрів, працівників цієї установи. Серед них - Ольга і Юрій Князєва, Анатолій Поляков, Володимир Москової, Федір Богославський і інші.

«Не дамо закрити лікарню!» - заклик згуртував протестантів, які чекали прибуття комісії обласного управління охорони здоров'я. Хоча у обласного психіатра Ірини Пінчук (голови комісії) всі карти в руках: раз є рішення обласного управління охорони здоров'я про оптимізацію, то чого вже з колективом «домовлятися»?

Ця імітація колегіальності була, як з'ясувалося, обманом. Тому члени комісії знали: і ця лікарня до кінця року фактично «оптимізована» (хай не на 80 ліжок, але хоча б на 40). Процес цей легалізувала сесія Донецької облради. Вона відбулася 26 вересня. Там були оголошені перші статистичні перемоги оптимізації.

Хоча медична статистика - дивовижна цифра. Відповідно до неї за 4 роки в Донецькій області психічнохворих стало помітно менше: адже на 800 місць зменшилися психіатричні стаціонари Точніше, потрапили під «оптимізацію». Вона, судячи з усього, кардинально оздоровила психічно населення міст Дзержинська і Костянтинівки (там в цьому році псіхстаціонари закриті). І якби не збунтувалася Петрівка (у віддаленому Петровському р-ні Донецька і знаходиться міська психіатрична лікарня № 1), то 20% -ний річний план скорочення ліжок був би зразково виконаний.

Зауважимо: донецька 1-я психлікарня обслуговує жителів 4-х районів мегаполісу - Кіровського, Петровського, Київського та Куйбишевського (близько півмільйона чоловік). Зараз тут - 7 відділень з 350 ліжками. Як повідомили «2000» лікарі, вони перевиконали план за 9 місяців цього року. Але 109% обслуговування пацієнтів - показник нестачі місць (т. Е. - приставних ліжок в коридорах або в побутових приміщеннях).

Чи варто дивуватися, що методи реалізації задуманої в верхах «оптимізації» обурили практикуючих лікарів-психіатрів. Їх ініціативна група розробила свій план реформування психіатричної служби в Донецькій області. На жаль, всі численні спроби потрапити в кабінети чиновників від медицини і професійно обговорити всі «за» і «проти» виявилися марними. Коротко: протестанти пропонували спочатку забезпечити умови для амбулаторної системи на місцях (там нині немає ні лікарів, ні приміщень, ні машин «швидкої психіатричної допомоги» та ін.).

Американська мода для бомжів

Публічно протестестуют проти адміністрування донецькі лікарі вже другий рік. Намагалися переконувати своїми аргументами МОЗ і Кабмін. До Донецька навіть приїжджав посланець від Юлії Тимошенко - міністр Василь Князевич. Все завершилося довгим нарадою. Там пафосно виступила головний психіатр області Ірина Пінчук. Її фантастичну мова резюмував міністр, який пообіцяв: «оптимізація» неминуча, треба брати приклад з Європи.

Як тут не згадати плоди інший «оптимізації». У 1997 р схоже в області кинулися реорганізовувати фтизіатричну службу, закриваючи тубдиспансери. А через 5 років туберкульоз опустився в регіоні і Україні до крайньої межі небезпеки - епідемії.

Психіатрична «оптимізація» може відгукнутися ще більшим резонансом. Тим більше коли чиновники тримають свої плани в секреті або маніпулюють даними, кажучи про потроєному зростанні асигнувань у 2007 році на пільгові ліки психічнохворих за рахунок «оптимізації» ліжкомісць. Але ж 8,5 грн. в місяць на хворого - це всього-то 22% необхідного! Коментарі сенсу такої стратегії мені в Донецькому облздраві отримати не вдалося. Звідти журналістів частіше шлють знайомитися з американською природою «оптимізації». Мовляв, диспансери - кращий метод захисту прав психічнохворих. Наскільки законодавчо, фінансово і ментально готове українське суспільство до такої революції в психіатрії, - про це говорити начебто некоректно.

До того ж і сесія облради благословила досвід «оптимізації» в Костянтинівці (жителі ефект реформ бачать щодня на вулицях). А влада міста смиренно терплять, не наважуючись перечити обласним реформаторам. Хоча бюджет міста не був розрахований на «психічну атаку». Так, в разі потреби термінової госпіталізації міських «буйних» «швидка» повинна везти їх або в Слов'янськ (за 50 км) або в Краматорськ (30 км). Витрати на таку транспортування лягають на міськбюджет (що не погоджувалося з місцевою владою). Часом сім'ї доводиться оплачувати доставку родича в сусіднє місто. Інша проблема: нерідко везти такого пацієнта для медперсоналу просто небезпечно. А міліціонера в якості захисника-супроводжуючого лікарі отримують поки на рівні особистих і усних домовленостей. Ніхто не бачив наказу обласного управління охорони здоров'я про порядок закріплення цих хворих за стаціонарами Краматорська або Слов'янська.

«Вас буде морозити від комісій!»

Перед депутатами облради чиновники від медицини звітували пафосно. А що відчувається в тій же «оптимізованої» Костянтинівці? Там працює лікарем психдиспансера Олександр Меланченко, знає проблему зсередини. Його оцінка змін така.

- Депутати почули гарну звітність. І все слова про скорочення ліжок заради економії витрат - нісенітниця. Ми, практики, знаємо: закриття подібних лікарень обертається набагато більшими витратами для бюджету, аніж уявляється. Ті, хто амбулаторно лікувався, роблять це і зараз. Але ті, кого ми лікували по 3-4 рази на рік в стаціонарі (фактично в режимі інтернату психохроників), де ці люди зараз? На вулиці, бродять «в полях». Ми перетворили місто в бомжатник, але не відкрили якогось соціального притулку для таких нещасних.

Так, будується вже третій рік інтернат для престарілих. Починали на лікарняному базі з ремонту. Потім взялися за евростройку. Ми з колегами 2 роки тому підраховували: витрати тільки на створення койкомісця - 25 тис. Доларів. Сумніваюся в розумності такого проекту. Але роботи адже оплачує обласного бюджету. Думаю, всі ці «нововведення» пов'язані з чиїмись бізнес-інтересами. До речі, я дізнався: перебудовувати нашу закриту психіатричну лікарню в інтернат для психохроників буде, схоже, та ж будфірма, що завершує будівництво дорогого будинку для людей похилого віку, - резюмував лікар.

У донецькій міській психіатричній лікарні № 1 так і не дочекалися депутатів облради. Але облздоров виконав свої обіцянки - переконав лікарів в резонність «оптимізації. Як вміють «домовлятися» члени комісії обласного управління охорони здоров'я з колегами-підлеглими, кореспонденту «2000» розповіла заввідділенням, лікар-психіатр Ольга Князєва.

- Нам так і не виклали обгрунтованих доводів скорочення ліжок. Просто йшов торг, лунали погрози. Обіцяли: «Вас буде морозити від комісій! Два-три рази на день будемо приїжджати! »

Перевірки вже були, схожі на штурми відділень невідомими. Йшов перерахунок голів пацієнтів і лікарів під каральні окрики «Всім закрити роти!» Тому до головного психіатра області Ірині Пінчук самі пацієнти та їхні родичі направили кілька скарг на такі протизаконні методи агітації за «оптимізацію».

PS Поки стаття готувалася до друку, в Головуправлінні юстиції Донецької області 25 вересня зареєстрована громадська організація «Лiкарi - за захист прав Хворов на псіхічнi розладі». Її мета - забезпечення виконання закону «Про псіхiатрічну допомогу». В організації - вже понад 100 чол., Її керівник - Ольга Князєва.

Виходить, держмашину в нашій країні, посилаючись на демократію і т. Н. «Європейські стандарти», готова довести ситуацію до абсурду?

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...