Виконання судових рішень та організація роботи судових приставів

В даний час система примусового виконання судових рішень визнається одним з найбільш проблемних правових інститутів в Росії. Все частіше як в юридичному співтоваристві, так і в більш широкій аудиторії звучать голоси про те, що судова система (в частині цивільного та арбітражного судочинства) працює вхолосту, оскільки відсутні дієві механізми реалізації судового рішення. Організації та громадян, які звернулися з позовом і пройшли через всі судові процедури, в кінцевому підсумку цікавить реальне відновлення порушеного права, а не саме судове рішення на їхню користь.

Примусовим виконанням рішень в Росії займається Федеральна служба судових приставів, тому не дивно, що основна критика направлена ​​на адресу даної служби.

Однак в більшості випадків подібна критика носить поверхневий характер, не йде далі аргументів про поганих кадрах або корупції, не впливає на системні передумови низьку ефективність виконання рішень з тих чи інших категоріях справ. Для більш зваженого аналізу існуючих проблем необхідний соціологічний підхід, який за допомогою кількісних і якісних методів здатний показати вплив відомчих стимулів і статистичних показників на роботу судових приставів. Крім того, критики схильні розглядати виконавче провадження ізольовано, без урахування всіх попередніх стадій, на яких і можуть виникати причини низької наповнюваності судових актів.

Для аналізу результативності служби та вироблення рекомендацій щодо її підвищення колективом Інституту проблем правозастосування при ЕУСПб було проведено кількісне (аналіз відомчої статистики) і якісне (експертні інтерв'ю з співробітниками відомства) соціологічне дослідження діяльності ФССП. Змішана методологія дозволила дати адекватну інтерпретацію статистичними даними, пояснити виявлені закономірності, а також встановити роль статистичних показників в повсякденній роботі співробітників. При роботі з кількісними даними використовувалася агрегована відомча статистична звітність.

Якісні дані збиралися методом полуструктурированного експертного інтерв'ю з співробітниками відомства різного рівня і профілю: судові пристави-виконавці, заступники начальника відділу, начальники відділу, фахівці регіонального управління, начальники відділів виконавчих проваджень в управліннях, IT-фахівці, оперативники, дізнавачі. Доступ до даних був забезпечений центральним управлінням, однак перед інтерв'ю дослідники чітко позиціонували себе як незалежних експертів, надаючи гарантії анонімності. В ході дослідження були охоплені п'ять регіонів Північно-Західного федерального округу, де було взято в цілому 41 інтерв'ю. В результаті отримані дані дозволили локалізувати проблеми і показати, які з них дійсно обумовлені недосконалістю роботи ФССП, а за які відповідальні інші відомства і організації.

Підготовлений Мін'юстом шість років тому проект Довгострокової програми підвищення ефективності виконання судових рішень (2011-2020 рр.) Виділяє в якості основних проблем правовий нігілізм, корупцію, недостатній рівень інформатизації, брак репресивних заходів впливу на боржника, відсутність регулювання ринку колекторських послуг. Хоча в цілому програма не була прийнята, багато її пункти тим чи іншим чином були втілені. Так, з'явилося обмеження права керування транспортним засобом в якості запобіжного впливу, рівень інформатизації відомства сильно підвищився, нагляд за колекторськими агентствами і ведення їх реєстру були передані ФССП.

Однак всі ці заходи не сильно змінили ситуацію: виконуваність судових рішень як і раніше знаходиться на досить низькому рівні.

Тому в даному дослідженні представлений принципово інший підхід. Соціологія організацій та емпіричний аналіз правозастосування дозволили поглянути на проблеми відомства під новим кутом, зробивши акцент на системі відомчої звітності і показників, рейтингових оцінках, розподілі навантаження, кадрові проблеми, збої в міжвідомчій взаємодії. Як показують попередні дослідження ІПП ЕУСПб, основні проблеми більшості правозастосовних відомств пов'язані, перш за все, з так званої паличної системою, коли змістовна робота підмінюється гонкою за показниками. У цьому сенсі ФССП не тільки мало відрізняється від інших відомств, а й перевершує їх за кількістю звітних показників і ступеня їх впливу на практику рядових співробітників.

Одне з найбільш важливих відмінностей ФССП від інших правозастосовних відомств пов'язано не стільки зі змістом і кількістю показників, скільки зі способами їх формування. Специфіка ФССП обумовлена ​​досить високим рівнем інформатизації, якого вдалося досягти відомству за відносно короткий проміжок часу. Основою для формування звітності є не окрема статистична картка, куди вноситься інформація про справу (як, наприклад, картка кримінальної справи Судового департаменту), а та первинна інформація, яку генерує судовий пристав, виробляючи дії в рамках своїх посадових обов'язків. Більшість процесуальних актів пристав-виконавець здійснює в автоматизованій інформаційній системі (далі - АІС) Федеральної служби судових приставів, тому збої і недоліки в її роботі прямим чином відбиваються на продуктивності дій. У зв'язку з цим одним з важливих об'єктів дослідження був процес форсованої інформатизації в ФССП, аналіз накопиченого позитивного і негативного досвіду по її підсумках і висунення пропозицій щодо її подальшого розвитку в рамках відомства.